Система APG III

Система APG III — сучасна таксономічна система класифікації квіткових рослин, розроблена «Групою філогенії квіткових» (англ. Angiosperm Phylogeny Group, APG) і опублікована в жовтні 2009 року у Ботанічному журналі Лондонського Ліннеївського товариства в статті «An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III»[1]. Система APG III була заміщена 2016 р. шляхом подальшого перегляду, системою APG IV.

Основні розробники Системи — учасники «Групи філогенії квіткових» Биргітта Бремер (швед. Birgitta Bremer, The Bergius Foundation, Шведська королівська академія наук), Коре Бремер (англ. Kåre Bremer, проректор Стокгольмського університету, Швеція), Марк Вейн Чейз (Mark W. Chase, Jodrell Laboratory, Королівські ботанічні сади в К'ю, Велика Британія), Michael F. Fay (Jodrell Laboratory, Королівські ботанічні сади в К'ю, Велика Британія), Джеймс Рівіл (англ. James L. Reveal, L. H. Bailey Hortorium, Факультет біології рослин Корнелльського університету, США), Douglas E. Soltis (Біологічний факультет університету Флориди, США), Pamela S. Soltis (Музей природознавства університету Флориди, США) і Peter F. Stevens (Біологічний факультет Університету Міссурі — St. Louis, Міссурійський ботанічний сад, США). Певний вклад в розробку Системи внесли також Arne A. Anderberg, Michael J. Moore, Richard G. Olmstead, Paula J. Rudall, Kenneth J. Sytsma, David C. Tank, Kenneth Wurdack, Jenny Q.-Y. Xiang й Sue Zmarzty.

Загальна інформація

Система класифікації APG III є спадкоємицею системи класифікації APG II (2003), яка, у свою чергу, була спадкоємицею системи класифікації APG (1998). Кожна з цих систем відбиває (на певний момент часу) консенсус думок широкого кола учених-ботаніків, об'єднаних в «Групу філогенії квіткових» (APG) і працюючих у ряді інститутів різних країн.

Пропонована класифікація в порівнянні з попередньою виправлена і доповнена. Число рядів в новій системі збільшилося до 59 проти 45 в системі APG II: додалися порядки Amborellales, Berberidopsidales, Bruniales, Buxales, Chloranthales, Escalloniales, Huerteales, Nymphaeales, Paracryphiales, Petrosaviales, Picramniales, Trochodendrales, Vitales і Zygophyllales. Багато родин, які в системі класифікації APG II (2003) не були включені в будь-які ряди, в новій системі включені в ті, що існували або в нові ряди: Huaceae — до Oxalidales, Aphloiaceae, Geissolomataceae і Strasburgeriaceae — до Crossosomatales, Picramniaceae — до Picramniales. Більшість родин і родин, в APG II що входили в додатковий список, також знайшли своє місце в новій Системі: до Malpighiales додалися Centroplacaceae та Rafflesiaceae, до Malvales — Cytinaceae, до Santalales — Balanophoraceae, до Ericales — Mitrastemonaceae; у новий ряд Huerteales включено родину Dipentodontaceae[1]

Дослідження, що проводилися останніми роками, підтвердили необхідність включення родин Rafflesiaceae до ряду Malpighiales). Таким чином, рослини з роду Rafflesia з квітками, розмір яких може перевищувати один метр, опинилися в спорідненості з рослинами з роду Euphorbia, квітки яких вимірюються зазвичай декількома міліметрами[2].

Істотно змінило своє місце розташування ще одна родина, Hydatellaceae, що довгі роки вважалося однією з найбільш еволюційно просунутих груп однодольних рослин. У 2006 році за результатами молекулярних досліджень родину було віднесене до ряду Nymphaeales, тобто виведено з групи monocots. Зовні представники родини не схожі на інших представників порядку Nymphaeales, проте листя Hydatellaceae нагадує перший лист проростка Nymphaeales. Крім того, дуже істотно, що усі представники ряду мають схожу будову зародкового мішка і насінної шкірки (спермодерми), для насіння характерний добре розвинений периспермій[3].

Ще одно нововведення Системи APG III в порівнянні з APG II і APG I — відмова від використання так званих «брекетованих» родин (тих родин, назви яких мали вигляд [+ …], що означало, що вони можуть розглядатися як самостійно, так і у складі тієї родини, до якої «прикріплені»).

У додатковий список таксонів, які не віднесені ні до яких формальних або неформальних груп, входять в новій Системі лише дві невеликі родини і три роди.

Кладограма

Нижче представлена кладограма пропонованої системи (усередині груп назви таксонів розташовані за абеткою):

<br />angiosperms
 

ряди Amborellales, Austrobaileyales, Chloranthales, Nymphaeales

 
 

magnoliids: ряди Canellales, Laurales, Magnoliales, Piperales

 
<br />monocots
 

ряди Acorales, Alismatales, Asparagales, Dioscoreales, Liliales, Pandanales, Petrosaviales

 
 

commelinids: родина Dasypogonaceae, ряди Arecales, Commelinales, Poales, Zingiberales

 
 
 

можливо, сестринська група по відношенню до евдикотів: ряд Ceratophyllales

 

[[Eudicots]]
 

родина Sabiaceae, ряди Buxales, Proteales, Ranunculales, Trochodendrales

 
core<br />Eudicots
 

родина Dilleniaceae, ряди Gunnerales, Saxifragales

 
<br />rosids
 

ряд Vitales

 
 

fabids (eurosids I): ряди Celastrales, Cucurbitales, Fabales, Fagales, Malpighiales, Oxalidales, Rosales, Zygophyllales

 
 

malvids (eurosids II): ряди Brassicales, Crossosomatales, Geraniales, Huerteales, Malvales, Myrtales, Picramniales, Sapindales

 
 
 

ряди Berberidopsidales, Caryophyllales, Santalales

 

asterids
 

ряди Cornales, Ericales

 
 

lamiids (euasterids I): родини Boraginaceae, Icacinaceae, Metteniusaceae, Oncothecaceae, Vahliaceae, ряди Garryales, Gentianales, Lamiales, Solanales

 
 

campanulids (euasterids II): ряди Apiales, Aquifoliales, Asterales, Bruniales, Dipsacales, Escalloniales, Paracryphiales

 
 
 
 
 

Склад груп

Нижче для груп системи APG III приведені ряди, що входять до їх складу, і родини (у декількох випадках — окремі роди).

Позначення
новий ряд — ряд, новий в порівнянні з системою класифікації APG II (2003);
нова родина — родина, нове в порівнянні з системою класифікації APG II (2003);
* — родина, яка в Системі APG III входить в інший в порівнянні з Системою APG II ряд (або входить в ряд, якого в Системі APG II не було

Angiosperms

Magnoliids

Монокоти

Commelinids

можливо, сестринська група по відношенню до евдикотів

Евдикоти

core Евдикоти
Rosids
Eurosids I (Fabids)
Eurosids II (malvids)
Asterids
Asterids I (lamiids)
Asterids II (campanulids)

Додатковий список
У додатковий список входять таксони, що не мають в Системі APG III певного місця.

З трьох родин і 15 окремих родів, що входять в аналогічний список Системи APG II, в цьому списку залишилося лише родина Apodanthaceae і рід Gumillea.

  • Apodanthaceae
  • Cynomoriaceaeнова родина
  • Gumillea
  • Petenaeaновий рід
  • Nicobariodendronновий рід

Алфавітні списки

Список рядів

Список рядів Системи APG III в алфавітному порядку Всього в списку — 59 рядів.

Список родин

Список родин (а також п'яти родів) Системи APG III в алфавітному порядку Всього в списку — 477 пунктів, з яких 414, — родини, що входять в Систему (у тому числі дві родини з додаткового списку), 58 — родин, які входять до складу інших родин (виділені дрібним шрифтом), ще два пункти — роди Leptaulas і Soyauxia, особливо згадані в Системі як включені до складу родин Cardiopteridaceae і Peridiscaceae відповідно (також виділені дрібним шрифтом); ще три пункти — роди, що входять до складу додаткового списку (Gumillea, Nicobariodendron, Petenaea).

Загальна система класифікації наземних рослин

У тому ж номері журналу «Botanical Journal of the Linnean Society», в якому була опублікована Система класифікації APG III, вийшла стаття «A phylogenetic classification of the land plants to accompany APG III», автори якої, Марк Чейз і Джеймс Рівіл — одні з основних розробників системи APG III, — пропонують нову систему класифікації наземних рослин (Embryophyta), що знаходиться відповідно до система APG III. На їх думку, в усіх подібних попередніх класифікаціях були завищені ранги вищих таксономічних груп, у тому числі і квіткових рослин. Філогенетичні дослідження показують, що ранг таксона, що об'єднує усі наземні рослини, повинен відповідати вищому рангу окремих таксонів зелених водоростей. Якщо за ранг таких таксонів зелених водоростей прийняти клас, то усі наземні рослини мають бути об'єднані в єдиному класі, в цій статті цей клас визначений як Equisetopsida (згідно загальновизнаної класифікації це єдиний клас відділу Equisetophyta — Хвощеподібні). Відповідно, рангом шістнадцяти великих груп наземних рослин, у тому числі квіткових, має бути підклас (назва цього підкласу для квіткових — Magnoliidae). При такій системі великі групи, що входять в таксон Magnoliidae, можуть розглядатися як таксони в ранзі надрядів[5].

Див. також

Примітки
  1. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III… (див. розділ Література)
  2. As easy as APG III — Scientists revise the system of classifying flowering plants. // The Linnean Society of London.(англ.) (Перевірено 12 січня 2010)
  3. Соколов Д. Д. {{{Заголовок}}}. — Т. 4. Систематика высших растений: учебник для студ. высш. учеб. заведений. В 2 кн. Кн. 2 / А. К. Тимонин, Д. Д. Соколов, А. Б. Шипунов. — 2500 прим. — ISBN 978-5-7695-5684-5. — УДК 582(075.8)
  4. На сайті «Angiosperm Phylogeny Website» родина Sabiaceae включено в монотипний ряд Sabiales(англ.) (Перевірено 12 січня 2010)
  5. Chase, Mark W.; Reveal, James L. A phylogenetic classification of the land plants to accompany APG III // Botanical Journal of the Linnean Society : журнал. — Лондон, 2009. — Т. 161, № 2. — С. 122—127.(англ.) (Перевірено 12 січня 2010)

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.