Ситник Артем Сергійович

Арте́м Сергі́йович Си́тник (нар. 19 серпня 1979, смт Компаніївка, Кіровоградська область) — український юрист, колишній слідчий прокуратури, перший директор Національного антикорупційного бюро України (з 16 квітня 2015)[1][2].

Ситник Артем Сергійович
Ситник Артем Сергійович
Директор Національного антикорупційного бюро України
Нині на посаді
На посаді з 16 квітня 2015
Народився 19 серпня 1979(1979-08-19) (42 роки)
Компаніївка, Кіровоградська область, УРСР
Відомий як адвокат
Громадянство  СРСР →  Україна
Національність українець
Освіта Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
nabu.gov.ua/kerivnyctvo/sytnyk-artem-sergiyovych
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 19 серпня 1979 року в смт Компаніївка Кіровоградської області.

Освіта

Закінчив школу в смт Компаніївка з золотою медаллю. У 1996 році вступив до Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, де навчався за спеціальністю «Правознавство». У 2001 році Артем закінчив Академію та отримав диплом з відзнакою.

Професійна діяльність

В липні 2001—2003 — розпочав професійну діяльність на посаді помічника прокурора Ленінського району м. Кіровограда, і вже у жовтні того ж року його було переведено на посаду слідчого.

В квітні 2004 року — призначено на посаду старшого слідчого прокуратури Кіровоградської області, а у жовтні 2006 року очолив слідчий відділ цієї прокуратури.

В серпні 2008 переведено на посаду начальника слідчого відділу прокуратури Київської області, де він успішно працював наступні три роки. У серпні 2011 року пішов з посади за власним бажанням у зв'язку з незгодою з політикою режиму Януковича, криміналізацією правоохоронних органів, згортанням боротьби з корупцією, абсолютним непрофесіоналізмом і ангажованістю режимом тодішнього прокурора Київської області.

З жовтня 2011 року по 16 квітня 2015 року[3] — склавши успішно адвокатський іспит займався адвокатською практикою, очолював Адвокатську фірму «Юридичні гарантії»[4].

В січні 2015 року Артем Ситник прийняв рішення щодо участі в конкурсі на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України. У березні 2015 був одним із чотирьох основних претендентів на посаду директора Національного антикорупційного бюро України, пройшовши всі етапи конкурсу[5], і отримавши в останньому голосуванні 7 голосів[6].

16 квітня 2015 року Указом Президента України було призначено на цю посаду[1][K 1].

У серпні 2015 року ГПУ почала досудове розслідування проти Ситника за ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) кримінального кодексу України за включення сторонніх осіб до складу делегації для поїздки в Лондон[7]. Однак згодом Посольство Великої Британії дало пояснення з цього приводу, після чого обвинувачення були зняті[8].

2016 року Ситника критикували колишні колеги з адвокатської спільноти через проведені НАБУ обшуки на робочих місцях адвокатів, що працювали з фігурантами справи про злочинне заволодіння коштами ПАТ «Укргазвидобування»[9][10].

Професійні досягнення

Ситник розслідував та/або керував діями слідчо-оперативних груп у 300+ кримінальних справах, значна частина яких стосувалась корупції. За результатами розслідувань, за одержання хабарів та інші корупційні злочини, до відповідальності було притягнуто суддів, працівників СБУ, МВС, податкової міліції, митної служби, районних адміністрацій, депутатів обласної, міських, районних рад, управлінь Держкомзему, водного господарства, захисту справ споживачів, Державного департаменту виконання покарань, Державної екологічної інспекції.

До кримінальної відповідальності за фальсифікацію результатів виборів Президента в межах територіального виборчого округу № 100 було притягнуто 8 членів виборчої комісії, 7 з яких були депутатами Кіровоградської обласної та міської рад. В рамках розслідування справи, командою Ситника було допитано близько 5000 свідків[11].

У листопаді 2017 року стало відомо, що Ситник під час одного зі спілкувань із журналістами розкрив деталі низки проваджень НАБУ, після чого ГПУ порушила проти нього кримінальне провадження за трьома статтями: перевищення службових повноважень, розголошення державної таємниці та розголошення таємниці слідства журналістам[12].

22 листопада 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) зареєструвала кримінальне провадження за фактом декларування директором НАБУ Ситником недостовірної інформації та доручила розслідування органам поліції[13].

В липні 2019 щодо Ситника проводилось розслідування, йому інкримінується те, що він за чужий кошт відпочивав у мисливському господарстві на Рівненщині, на що було витрачено не менше 500 тис. грн. При цьому сам Артем кілька разів не приходив до Нацполіції на виклик щодо цієї справи[14].

2019 року Ситника було включено до реєстру корупціонерів через порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків. Правопорушення визнано Рівненським апеляційним судом, що визнав Ситника винним. Йому присуджено штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів (3400 грн) та конфіскацію подарунків[15].

В лютому 2020 стало відомо, що Ситник не задекларував 1 млн російських рублів, отриманих від продажу нерухомості в тимчасово окупованому РФ Криму — ділянку в садовому товаристві «Міраж» в Нахімовському районі Севастополя, що його дружина оформила на себе й продала[16].

За керівництва Артема, НАБУ відзначилось гучними справами із затримання сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова[17] та початку розслідування щодо заводу «Кузня на Рибальському» (власники Порошенко і Кононенко)[18].

За 4,5 років діяльності НАБУ під керівництвом Ситника було притягнуто до відповідальності більше 550 осіб включно з 8 нардепами, 3 чинними заступниками міністрів, 2 міністрами, очільниками Державної фіскальної служби, Держаудит служби, Рахункової палати, експерший заступник секретаря РНБО, експерший заступник голови Нацбанку, більше 45 суддів. А також, скеровано до суду справи щодо керівників більше ніж 25 державних підприємств[19].   

Громадянська позиція

У червні 2018 року приєднався до акції на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Сенцова[20].

Родина

Дружина Ганна Ситник, має двох дітей.

Примітки
  1. Указ Президента України № 218/2015 від 16 квітня 2015 року «Про призначення А. Ситника Директором Національного антикорупційного бюро України». Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  2. Директором Антикорупційного бюро призначений Артем Ситник // Європейська правда, 16 квітня 2015
  3. Адвокатську діяльність зупинено з 16 квітня 2015 р.: Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.
  4. Адвокатська фірма «Юридичні гарантії». Юристи Архівовано 17.04.2015
  5. Визначені 4 кандидати на посаду голови Антикорупційного бюро // ВВС, 6 березня 2015
  6. Комісія запропонує Порошенку дві кандидатури на посаду голови Антикорупційного бюро / УП, 07 квітня 2015, 18:20
  7. ГПУ открыла дело против главы Антикоррупционного бюро — нардеп (рос.)
  8. Ситник сам оплатив поїздку дружини до Лондона – посольство Великої Британії. Радіо Свобода (Ukrainian). Процитовано 21 квітня 2016.
  9. Директора НАБУ хочуть позбавити адвокатського свідоцтва / Закон і бізнес, 08.07.2016
  10. Ситник прокоментував обшуки в адвокатів Онищенка / Укрінформ, 06.07.2016
  11. Офіційний сайт НАБУ, структура, керівництво. Процитовано 26.02.2020.
  12. Романюк Р. Усі на одного. Чи має шанси втриматись Артем Ситник / УП, 17 листопада 2017
  13. САП завела справу на Ситника і доручила розслідування поліції. ukranews_com (ua). Процитовано 22 листопада 2018.
  14. Справа Ситника відправили в суд. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 грудня 2019.
  15. Ситника внесли до реєстру корупціонерів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 грудня 2019.
  16. Журналісти знайшли в декларації Ситника невідповідності на мільйон російських рублів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 лютого 2020.
  17. Сина Авакова затримали / УП, 31 жовтня 2017
  18. Суд дозволив НАБУ провести виїмку документів на заводі Порошенка / Економічна правда, 2 листопада 2017
  19. Офіційне відео про результати діяльності НАБУ за 4,5 роки. Процитовано 26.02.2020.
  20. Учасники міжнародної конференції з питань реформ в Україні закликали звільнити Сенцова // РБК-Україна, 27.06.2018

Посилання

Коментарі
  1. Конституційний Суд України 28 серпня 2020 р. визнав неконституційним Указ Президента України Петра Порошенка про призначення Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Конституційний суд дійшов висновку, що «призначення Президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління, передбаченої Конституцією України».
    Водночас, це рішення не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов'язків призначеною особою .

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.