Ситник Віктор Петрович

Майбутній вчений-сільськогосподарник народився на радгоспі імені Паризької Комуни, що на Харківщині у сім'ї селян Петра Прокоповича й Матрони Андріївни. Після закінчення школи у рідному селищі Віктор 1958-го вступив до Дніпропетровського сільськогосподарського інституту на агрономічний факультет. Після завершення навчання у 1963 році Ситник здобув фах вченого-агронома.

Згодом, уже за незалежної України, з листопада 1992 року Віктор Ситник став працювати заступником президента, тобто віце-президентом Української академії аграрних наук (УААН).

Наступного 1993 року в Інституті аграрної економіки тої ж УААН захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток господарського розрахунку у агропромисловому комплексі в умовах становлення ринкової економіки» (у формі наукової доповіді).

З березня 1996 року Віктор Ситник став першим віце-президентом Української академії аграрних наук.

У 2002 році в Інституті економіки НАНУ захистив докторську дисертацію, у вигляді монографії, на тему «Трансформація агропромислового комплексу України в ринкові умови». Того ж року в грудні пан Ситник став доктором економічних наук, академіком Української академії аграрних наук (відділ аграрної економіки та земельних відносин, економіка сільськогосподарського виробництва і АПК.

Автор або співавтор понад 90 наукових праць, зокрема однієї індивідуальної й 9 колективних монографій.

Своє сходження кар'єрною драбиною Ситник почав у травні 1962-го з навчально-дослідницького господарства «Сухачівка» Дніпропетровського сільськогосподарського інституту. Там він влаштувався на роботу головним агрономом.

Трохи більше як за рік, у липні 1963, Віктор Петрович перейшов на чиновницьку роботу, до Дніпропетровського обласного управління сільського господарства. Він починав працювати у цьому підрозділі як старший агроном. А за 14 років роботи був начальником планово-економічного відділу, начальником відділу виробництва продуктів рослинництва, заступником начальника і нарешті першим заступником головного аграрія Дніпропетровської області.

Такого цінного працівника не могли не помітити у Києві й у травні 1976-го Ситник переїхав до столиці як заступник завідувача відділу сільського господарства управління справами Ради Міністрів УРСР. За два роки Віктор і сам став завідувачем відділу.

З грудня 1985 року 46-річний фахівець став уже першим заступником Голови Держагропрому, тобто міністра УРСР. За п'ять років Віктор взяв участь у виборах до Верховної Ради УРСР й став народним депутатом першого демократичного скликання від Оржицького району. ЗА час роботи депутатом Ситник працював членом комісії з питань агропромислового комплексу.

Напередодні незалежності України, у серпні 1991 року, назва посади Ситника змінилася на першого заступника міністра сільського господарства. А з лютого по листопад 1992 року Віктор Петрович працював віце-прем'єр-міністром України.

Ще за час роботи в уряді Ситник увійшов до Асоціації аграрників-економістів. А згодом став головою Всеукраїнської спілки інформаційних фахівців України (в галузі АПК), головою Ради з питань організації діяльності центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва. Окрім того з липня 1998 року Віктор Ситник є членом Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників.

Віктор Ситник одружений з Лідією Юхимівною, разом вони виховали двох синів. Старший син Валерій 1960 року народження працював капітаном МВС й помер 1992 року через хворобу, пов'язану з аварією на Чорнобильській АЕС. Молодший син — Юрій, народився 1965 року працював судово-медичним експертом, зараз є головним спеціалістом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Батьки Віктора Ситника померли: Петро Прокопович 1992 року у віці 76 років, а мати Матрона Андріївна у 80 років в 1996 році.

• Біографія Ситника на сайті «Офіційна Україна сьогодні»^{[недоступне посилання з липня 2019]}