Ситняг країнський
Ситняг країнський[1], ситняг карніолійський[2] (Eleocharis carniolica) — вид рослин з родини осокових (Cyperaceae); поширений у південній і центральній Європі.
Ситняг країнський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
Рід: | Ситняг (Eleocharis) |
Вид: | Ситняг країнський (E. carniolica) |
Біноміальна назва | |
Eleocharis carniolica W.D.J.Koch, 1844 | |
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина 10—35 см; без повзучого кореневища. Стебла численні, пучкоподібно скупчені, часто прилягають до землі й укорінюються нижче колосків. Колоски зеленуваті, вузькі, 7–12 мм завдовжки, 2–2.5 мм шириною, часто проростають (в пазухах їхніх нижніх покривних лусок утворюються укорочені стебла без колосків). Плід обернено-яйцеподібний, 1–1.2 мм завдовжки (без стилоподія), блискучий[2].
Поширення
Поширений у південній і центральній Європі від Італії до України й від Польщі до європейської Туреччини[3][4][5].
В Україні зростає на болотах і сирих лугах — у Закарпатті, Розточчі-Опіллі, Правобережному Поліссі, рідко[2].
Захист
Вид занесений у Додаток II до Директиви про природне середовище. У Словенії вид захищається і має статус VU; в Австрії має статус EN; в Угорщині охороняється й має статус NT; у Болгарії охороняється й має статус EN; у Словаччині охороняється й має статус EN[5].
Джерела
- Eleocharis carniolica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 420. (рос.)(укр.)
- The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 06.02.2020. (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 06.02.2020. (англ.)
- Lansdown R.V. (2011). Eleocharis carniolica. The IUCN. Процитовано 06.02.2020.