Карл I Роберт

Карл І Роберт (Шаробер) (1288–1342) — король Угорщини, титулярний король Галичини та Володимирії (1301-1342). Засновник угорської гілки Анжуйської династії Капетингів.

Карл І Роберт
Dei gracia Hungarie, Dalmacie, Croacie, Rame, Servie, Galicie, Lodomerie, Comanie, Bulgarieque Rex Princeps Sallernitanus, et honoris ac montis Sancti Angeli Dominus
Король Угорщини
Правління 1308-1342
Коронація 1310
Попередник Отто III Віттельсбах[джерело?]
Наступник Людовик Угорський
Інші титули Король Хорватії
Король Галичини та Володимирії
Біографічні дані
Народження 1288(1288)
Неаполь, Неаполітанське королівство[1]
Смерть 16 липня 1342(1342-07-16)
Вишеград, Сентендреський ярашd, Пешт, Угорщина
Поховання Кафедральний Собор Святого Стефана, Секешфегервар, Угорщина
Дружина Марія Битомська
Другий шлюб Беатриса Люксембургська
Третій шлюб Єлизавета Польська
Діти Катарина, Елізабет, Карл, Владислав, Людвік, Андраш, Штефан
Династія Анжу
Батько Карл Мартел Анжуйськийd
Мати Клеменція Габсбургська
 Медіафайли у Вікісховищі

Родовід

Біографія

Народився в Неаполі у 1288 році. Син Карла Мартелла (Анжуйського) та  Клеменції Австрійської. З 1301 року король Угорщини (за неофіційними даними 1308 або з 1310). Коронований у лютому 1301 року, також 16 червня 1309 і 27 серпня 1310 року. Перший угорський король не з династії Арпадів.

Початок правління був для нього важким: протягом перших двох десятиліть він був змушений закріплювати владу, що йому вдалося до 1320 року. Провів декілька вдалих економічних реформ.

У цей час в Угорщині загострилася боротьба за владу між королем й могутньою угорською аристократією. Вступивши на угорський престол, 1301 року, королю Карлу Роберту доводилося у збройній боротьбі відстоювати своє право на суверенну владу. Під час цього протистояння короля з баронами набули розвитку новий прошарок лицарства, відданий особисто королю.

Для заохочення і згуртування своїх прихильників Карл Роберт заснував 1326 року Братство лицарів Святого Георгія, що стало першим в Європі світським королівським лицарським орденом (англійський орден Підв'язки був заснований 1348 року, через 20 років після затвердження Уставу ордена Святого Георгія).

1339 року уклав з польським королем Казимиром ІІІ договір у Вишеграді про те, що на випадок, якщо б у Казимира ІІІ не було синів, його спадкоємцем буде угорський королевич Лайош — син Карла І та сестри Казимира ІІІ Єлизавети[2]. Договір було підтверджено 1350 року Людовиком та Казимиром III[3].

Помер 1342 року у Вишеграді.

Див. також

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11898831X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Галицько-Волинська держава. Вишеградський договір
  3. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — іл. — С. 44. — ISBN 966-7255-01-8.

Посилання
Попередник
Бела V		 Король Угорщини
1308-1342		 Наступник
Людвік I Великий
Попередник
Бела V		 Король Хорватії
1308-1342		 Наступник
Людвік I Великий
Попередник
Бела V		 Король Галичини та Володимирії
титулярний
1308-1342		 Наступник
Людвік I Великий
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.