Сквер Небесної Сотні (Київ)

Сквер Небе́сної Со́тні (назва офіційно не затверджена[1]) розташований у середмісті Києва на вулиці Михайлівській, 24-26, між Михайлівською площею та Майданом. Сквер названий на честь Героїв Небесної Сотні.

Сквер
Небесної Сотні
Сквер Небесної Сотні
50°27′16″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д.
Тип парк
Відкрито 2015

 Сквер
Небесної Сотні
у Вікісховищі

Історична довідка

Президент України Петро Порошенко на відкритті скверу

Особливо цінну земельну ділянку зеленої зони Київська міська рада на чолі з Леонідом Черновецьким незаконно, без громадських слухань спочатку передала у довгострокову оренду (рішення від 08.02.2007 № 124/785), а згодом продала (рішення від 26.04.2007 № 481/1142) приватній структурі.

Із часом тут виросло стихійне звалище.

Під час протистояння 18-20 лютого 2014 року активісти Майдану демонтували на ділянці залізний паркан, з якого звели барикади.

З березня волонтери прибрали територію, розпланували сквер, створили дитячий майданчик. Дерева, які привезли з різних кутків України, висадили кияни і родичі Героїв Небесної Сотні.[2] Ідею громадського городу запозичили у зарубіжних ентузіастів з Лос-Анджелеса, Мельбурна, Мумбаї, Сієтла, Лондона, де є досвід заснування міських ферм.[2]

Відкриття відбулось 9 липня 2015 року. В урочистостях взяли участь Президент України Петро Порошенко, посол Португалії в Україні Марія Кріштіна Серпа ді Алмейда, активісти, митці, батько Сергія Нігояна — Гагік Нігоян.[3][4]

Графіті

Мурал із зображенням Сергія Нігояна
Автор графіті Алешандре Фарту (другий справа) зі своєю командою

Представники громадського об'єднання «Місто Сад» запропонували у сквері зробити мурал-арт (настінний живопис). Засновник скверу Євгенія Кулеба та фахівець зі стріт-арту Олег Соснов запросили португальського графіті-художника Алешандре Фарту (Vhils).

Вуличний художник за допомогою техніки вирізьблення зробив на стіні будинку зображення Сергія Нігояна площею у 100 квадратних метрів. Фарту пояснив, що центральним елементом композиції є очі Нігояна, які є «очима всієї Небесної Сотні».[5]

Боротьба за власність

Город у сквері Небесної Сотні у Києві

Станом на початок 2016 року ділянка, на якій знаходиться Сквер, всупереч заяві мера міста Віталія Кличка, за якою начебто сквер «повернули громаді міста», і надалі перебуває у приватній власності під будівництво готельного комплексу з підземними і наземними паркінгами[6]. Це спонукало громадських активістів створити петицію до Київради з вимогою «повернути Сквер Небесної сотні киянам!»[7], ця петиція набрала необхідну кількість голосів протягом трьох днів[8].

1 грудня 2016 року Господарський суд Києва відібрав право власності земельної ділянки скверу Небесної сотні у приватних власників на користь міста.[9]

Нагорода

2016 року в Барселоні Сквер Небесної Сотні отримав нагороду «Особлива згадка 2016» на конкурсі «Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір» (The European Prize for Urban Public Space), найавторитетніший урбаністичний конкурс в Європі[10][11][12][13][14].

Див. також

Примітки

  1. Шевченківський район м.Києва. Парки та сквери. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
  2. Проект ГО «Місто-сад» «Сквер Небесної Сотні». Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 10 липня 2015.
  3. Порошенко виступив на презентації графіті з портретом Нігояна у сквері Небесної Сотні
  4. У столичному сквері Небесної сотні з'явився барельєф Нігояна
  5. У Сквері Небесної Сотні з'явилось обличчя Сергія Нігояна
  6. «Кличко, віддайте сквер!» Історія про те, як швидко забуваються передвиборчі обіцянки
  7. Повернути землю Скверу Небесної сотні киянам.
  8. Кличко: щодо однієї з земельних ділянок під сквером Небесної сотні триває судовий розгляд
  9. Суд відібрав у приватних власників землю скверу Небесної сотні
  10. Проєкт скверу Небесної сотні відзначили у Барселоні
  11. Сквер Небесної сотні отримав нагороду на конкурсі в Барселоні
  12. Боротьба за сквер Небесної Сотні
  13. Сквер Небесної сотні в Києві відзначили на міжнародному урбан-конкурсі
  14. Сквер Небесної Сотні, який отримав престижну нагороду, можуть забудувати

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.