Нігоян Сергій Гагікович

Сергі́й Га́гікович Нігоя́н (вірм. Սերգեյ Նիգոյան; 2 серпня 1993(19930802), Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна[2] 22 січня 2014, Київ, Україна) — учасник і один із бійців 3-ї сотні Самооборони Майдану[3], вбитий під час протистояння на вулиці Грушевського в Києві. Громадянин України вірменського походження. Герой України.

Сергій Гагікович Нігоян
вірм. Սերգեյ Նիգոյան
Сергій Нігоян на Євромайдані у Києві (боєць 3-ї сотні Самооборони Майдану)
Народився 2 серпня 1993(1993-08-02)
Березнуватівка, Дніпропетровська область, Україна
Помер 22 січня 2014(2014-01-22) (20 років)
Київ, Україна
·кульові поранення
Поховання Березнуватівка, Дніпропетровська область
Громадянство  Україна
Національність вірменин
Діяльність революціонер
Відомий завдяки загибель при штурмі на вулиці Грушевського
Конфесія Вірменська апостольська церква[1]
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»
Зовнішні відеофайли
Сергій Нігоян. Наш Шевченко. Уривок з поеми «Кавказ», 22 грудня 2013
Репортаж ТСН // Загиблий 20-річний Нігоян прийшов на Майдан через побиття "Беркутом" студентів, 18 січня 2014
Розмова з Сергієм Нігояном, грудень 2013
Сергій Нігоян, 29 грудня 2013
VideoProtest: Сергій Нігоян, відео 3 січня 2014
Похорони Сергія Нігояна. 26 січня 2014 року

Життєпис

Народився та проживав у селі Березнуватівці. Батько та мати — вірмени, був єдиною дитиною в сім'ї. Родина Сергія Нігояна переїхала жити в Дніпропетровську область з прикордонного з Азербайджаном села Навур[4], рятуючись від війни в Нагірному Карабасі (Арцасі)[5]. Родина вважалася благополучною, Сергій у селі користувався повагою[6], вважався спокійним, працьовитим і справедливим[7].

У 2011 році вступив до Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання, навчався за фахом «вчитель фізкультури»[7], але був відрахований 2013 року[8]. Активно займався карате, в 2012 році посів третє місце на чемпіонаті Дніпродзержинська з кіокушинкай карате[9]. Захоплювався радіотехнікою[10]. Мріяв вступити до Дніпропетровського театрально-художнього коледжу та вчитися на актора[11].

Україномовний. Патріот України і Вірменії[11]. Був ідейним, мав активну життєву позицію та переконання, що Україна мусить бути демократичною[12].

На барикаді на вулиці Михайлівській біля Будинку профспілок у ніч штурму Майдану 11 грудня 2013 року

Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так: «зрозумів, що повинен бути за Майдан». На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини, вирішив повернутися на Майдан.[13]

У грудні з Сергієм записали відео на фоні барикад, де він читає поему «Кавказ» Шевченка[14].

Загинув 22 січня 2014 року від поранення спричиненого свинцевою картеччю[15] під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Революції Гідності. Сергія було застрелено близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом»[11].

26 січня 2014 Сергія Нігояна поховали на сільському кладовищі його рідної Березнуватівки. До невеликого віддаленого села провести Нігояна в останню путь зібралося понад 2000 людей. Похоронне богослужіння в сільському будинку культури очолили голова Вірменської апостольської церкви в Україні архієпископ Григоріс Буніатян та митрополит Московсько-Богородський УПЦ (КП), уродженець Дніпропетровщини Адріан (Старина). Труну опустили в могилу під гімн України[16][17].

Розслідування обставин загибелі

На початку 2017 року начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що епізод з вбивством Нігояна, Жизневського та Сеника не мав прогресу, оскільки перша експертиза, яка проводилась представниками колишньої влади, показала, що постріли були здійснені з відстані до 3 метрів, а кордон правоохоронців знаходився набагато далі. Ця експертиза проводилась впродовж місяця після вбивства[18]. Додаткові експертизи показали, що постріли були здійснені з відстані понад 20 метрів, таким чином до кола підозрюваних потрапляють правоохоронці, які застосовували помпові рушниці[18][19].

Вшанування пам'яті

Могила Сергія Нігояна у Березнуватівці
Графіті, на якому зображений Сергій Нігоян у сквері Небесної Сотні (автор — стріт-арт артист Vhils)
Меморіал у Києві на вул. Грушевського
Президент України Петро Порошенко з дружиною кладуть квіти до меморіалу Сергія Нігояна 22 січня 2019

Вірменська громада Дніпра пом'янула загиблого 23 січня у вірменській церкві міста та заявила, що домагатиметься встановлення гідного пам'ятника, пам'ятної стели або перейменування на честь Нігояна вулиці в його рідному селі[20][21]. Народний депутат України Олександр Бригинець повідомив, що клопотатиме про те, щоб назвати площу перед стадіоном «Динамо» імені Валерія Лобановського на честь Сергія Нігояна[22].

На честь Сергія Нігояна та інших загиблих на Грушевського в Тернополі названо площу Героїв Євромайдану[23].

У львівському Храмі святих апостолів Петра й Павла (костелі єзуїтів) відбулася поминальна літургія по Нігояну[24]. У Єревані також вшанували пам'ять загиблого: на мітингу, що відбувся біля посольства України у Вірменії, його порівняли з жертвами розгону 1 березня 2008 акції проти фальсифікацій президентських виборів у Вірменії[25].

Український композитор Валентин Сильвестров присвятив Сергієві Нігояну свій диптих «…І вам слава, сині гори» та «Со святими упокой…»[26].

Музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук прокоментував смерть Нігояна так[22]:

Колись вірменин Параджанов зняв фільм, який став символом українців. Сьогодні вірменин Нігоян віддав життя, яке стало символом України.

Колишній посол України у Вірменії, перекладач Олександр Іванович Божко висловився про Сергія Нігояна[27]:

Безмежно жаль за перерване героїчне життя, любий Сергію. Підла куля вибирає найкращих — і в горах Карабаху, і на вулицях Києва. Вибач, мій любий Сергію, мою грішну Україну, вона ще не відбулася як гуманна держава, і тому не змогла захистити тебе.

Саме заради такого рівня гуманізму й пролилася твоя кров героя, і для того, щоб народ України представ усьому світові в своєму чесному і гуманному обличчі, і триває ця багатовікова боротьба. Вічна тобі слава, і вічна слава загиблим разом з тобою.

Оригінальний текст (вірм.)
Հազար ափսոս քո նահատակ հերոս կյանքի համար, սիրելի Սերգեյ: Նամարդ գնդակն ընտրում է լավագույններին՝ թե Ղարաբաղի լեռներում, թե Կիևի փողոցներում: Ներիր, Սերգեյ ջան, իմ մեղսավոր Ուկրաինային, նա դեռևս չի կայացել որպես մարդասեր պետություն, դրա համար էլ չկարողացավ պահպանել քեզ: Հենց հանուն մարդասիրության այդ մակարդակի թափվեց քո հերոսական արյունը, իր մարդկային դեմքը աշխարհի առաջ պարզերես կանգնելու համար է շարունակվում արդեն հարյուրամյակներ տևող ուկրաինական պայքարը: Հավերժ փառք քեզ և հավերժ փառք քեզ հետ նահատակվածներին

У вірменському місті Спітаку площу імені Януковича «перейменували» на честь Сергія Нігояна: група активістів влаштували акцію та наклеїли на таблички з назвою площі наліпки з написом «Площа імені Сергія Нігояна» (вірменською і українською мовами).[28][29]

27 березня 2014 року 24 сесія Бережанської міської ради перейменували вулицю Галана в Бережанах на вулицю Сергія Нігояна.[30]

28 січня 2015 року рішенням Дніпропетровської міської ради проспект Калініна у Дніпрі було перейменовано на проспект Нігояна.[31] В червні 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував рішення міської ради про перейменування. Міська влада оголосила про намір або оскаржити це рішення, або провести громадські слухання про нове перейменування[32] Проведені 14 грудня 2017 року громадські слухання підтвердили перейменування.[33], яке таким чином стало остаточним.[34]

Зовнішні відеофайли
Жіночі обличчя революції (Діана Гебре про Сергія Нігояна)
На Дніпропетровщині відкрили пам'ятну дошку Сергію Нігояну

Телеканал «1+1» створив документальний фільм «Жіночі обличчя революції»[35], однією із сюжетних ліній якого є розповідь студентки Діани Гебре — «дівчини, яка закохалася в простого хлопця, а втратила героя».

У рамках всеукраїнської акції вшанування пам'яті загиблих героїв Небесної сотні в селі Березнуватівці відкрили пам'ятну дошку на стіні школи, де навчався Сергій Нігоян. Також на його честь назвали центральну алею[36].

У липні 2014 року в Березнуватівці йому встановлено пам'ятник[37].

У Києві на стіні будинку по вул. Михайлівській, 24-26, поруч зі сквером Небесної сотні, художник з Лісабона Vhils (Алешандре Фарту) створив велике графіті з портретом Сергія Нігояна.[38]

Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Сергія Нігояна за спеціальністю «Сценічне мистецтво». [39]

У 2018 році, в пам'ять про Сергія Нагояна, ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» та творче об'єднання «Вавилон'13» започаткували «Відзнаку імені Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна», в рамках якої щороку 2 серпня (у день народження Сергія) проводитиметься конкурс творчих робіт на його честь[40][41][42].

21 лютого 2022 року в Дніпрі вшанували пам'ять героїв, які загинули під час Революції Гідності, під час якої голосом Сергія Нігояна було озвучено уривок з поеми Тараса Шевченка "Кавказ".[43]

Нагороди

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Погибший в Киеве Сергей Нигоян любил Армению и знал ее историю: откровения отца News.am, 23 січня 2014 (рос.) (вірм.)
  2. На Днепропетровщине к дому погибшего активиста Сергея Нигояна сходятся люди (рос.) Обозреватель. 22 січня 2014.
  3. Сергій Нігоян 3 НЕБЕСНА СОТНЯ // YouTube
  4. Семья погибшего в Киеве во время столкновений Сергея Нигояна в Украину переехала из Навура Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine. Аравот. 23 січня 2014.
  5. Сім'я загиблого вірменина переїхала в Україну, рятуючись від війни Українська правда. 22 січня 2014.
  6. "Зрозумів, що повинен бути за Майдан," — загиблий Сергій Нігоян Gazeta.ua. 22 січня 2014.
  7. Розстріл активістів на Грушевського: як все починалося (відео) fakty.ictv.ua. 22 січня 2014.
  8. Сергей Нигоян был отчислен после второго курса, уехал домой и связь с ним оборвалась, — директор Днепродзержинского колледжа физвоспитания Мост-Днепр. 22 січня 2014.
  9. Соцсети: Убитый на Грушевского — 21-летний Сергей Нигоян из Днепропетровщины (фото, видео) KP.ua. 22 січня 2014.
  10. Односельці Сергія Нігояна шоковані його вбивством на Грушевського Радіо Свобода. 23 січня 2014.
  11. Вірменин, який загинув за Україну Україна молода. 23 січня 2014.
  12. Загиблий Сергій Нігоян два місяці «служив» в загоні самооборони Майдану Gazeta.ua. 22 січня 2014.
  13. Первые жертвы беспорядков: бывший каратист и белорус из УНА-УНСО KP.ua. 23 січня 2014
  14. 76 — Сергій Нігоян. Наш Шевченко // YouTube
  15. Слідству стали відомі результати експертиз тіл загиблих мітингувальників — керівництво ГСУ, МВС (23 січня 2014 року)
  16. Сергія Нігояна віддали землі під Гімн України (+відео) fakty.ictv.ua. 26 січня 2014.
  17. Похорон Сергія Нігояна очолив голова Вірменської Апостольської Церкви в Україні за участю митрополита УПЦ КП Релігія в Україні. 28 січня 2014.
  18. Перші вбивства на Майдані: ГПУ розглядає силовиків — Українська правда, 26 січня 2017
  19. Як розслідують справи Майдану. Інфографіка — NSIDER 20 лютого 2017
  20. У Дніпропетровстку вшанувують пам'ять загиблого Нігояна і хочуть назвати в його честь вулицю (ФОТО) Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine. Грім. 24 січня 2014.
  21. На честь загиблого активіста Нігояна хочуть назвати вулицю Gazeta.ua. 23 січня 2014.
  22. Буду добиватись, щоб площу назвали іменем Нігояна, — Бригинець. 24 канал. 22 січня 2014.
  23. У Луцьку День жалоби. Головній площі Тернополя присвоїли ім'я Героїв Євромайдану Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine. newsru.ua. 23 січня 2014.
  24. Сергей Нигоян: «Может, я и наивный. Но я считаю, что зло не должно побеждать» Факты. 24 січня 2014. (рос.)
  25. Սերգեյ Նիգոյանը Մարտի 1-ի 11-րդ զոհն էր. Դավիթ Շահնազարյան Архівовано 29 січня 2014 у Wayback Machine. 1in.am. 24 січня 2014.
  26. Пам'яті Сергія Нігояна: новий твір Валентина Сильвестрова Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine. Дух і Літера. 30 січня 2014.
  27. Ալեքսանդր Բոժկո. «Ներիր, Սերգեյ ջան, Ուկրաինան չկարողացավ պահպանել քեզ» Aysor. 22 січня 2014.
  28. У вірменському Спітаку місцеві мешканці вирішили перейменувати площу імені Януковича РБК-Україна. 21 лютого 2014
  29. У Вірменії опозиція перейменувала площу Віктора Януковича на площу Сергія Нігояна Українська правда. 21 лютого 2014.
  30. Герой Небесної сотні Устим Голоднюк став почесним громадянином міста Бережани. Посмертно — За Збручем, 28 березня 2014
  31. У Дніпропетровську з'явиться проспект Нігояна Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine. — Newsru.ua, 28 січня 2015
  32. Дніпрі суд скасував перейменування проспекту Калініна на Сергія Нігояна[недоступне посилання з липня 2019] — Zaxid.net, 30 червня 2017
  33. Жителі Дніпра підтримали збереження назви проспекту Сергія Нігояна
  34. У Дніпрі остаточно перейменували проспект на честь героя Небесної сотні Сергія Нігояна
  35. Відео. Жіночі обличчя революції, Телеканал «1+1»
  36. На будинку школи, де вчився Сергій Нігоян, повісили пам'ятну дошку — 5 канал, 21 квітня 2014
  37. Сергію Нігояну встановлено пам'ятник
  38. У центрі столиці з'явилося велике графіті з портретом Сергія Нігояна // 5 канал, 6 липня 2015
  39. постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 896 «Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні»
  40. В Україні започаткували музичну премію імені Сергія Нігояна Громадське
  41. У Києві оголосили переможців «Відзнаки імені Сергія Нігояна» Радіо Свобода
  42. Оголошено переможців творчого конкурсу «Відзнака імені Сергія Нігояна» Міністерство культури України
  43. У Дніпрі вшанували пам'ять героїв, які загинули під час Революції Гідності - idnepryanin.com (укр.). 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  44. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  45. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.