Сколобів (Хорошівська селищна громада)
Сколо́бів[1] — село в Україні, у Хорошівському районі Житомирської області. Населення становить 659 осіб.
| село Сколобів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Житомирський район |
| Громада | Хорошівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 659 |
| Площа | 2,248 км² |
| Густота населення | 293,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12144 |
| Телефонний код | +380 4145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′42″ пн. ш. 28°21′20″ сх. д. |
| Водойми | р. Ірша |
| Найближча залізнична станція | Нова Борова |
| Відстань до залізничної станції |
31 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12144, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Сколобів |
| Карта | |
  Сколобів | |
 Сколобів | |
| Мапа | |
| |
Географія
Географічні координати: 50°30' пн. ш. 28°21' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 2,3 км².
Сколобів розташований в межах природно-географічного краю Полісся і за 13 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 31 км. На східній околиці села протікає річка Ірша.
Назва
Назву Сколобів виводять від праслов'янського *(s)kel- ‘гнути, згинати’:
«Sklabiná — назва річки в бас. Іпля. Гідронім пов'язують з однойменною назвою прилеглої місцевості, яка нам видається цікавою з погляду етимології. Морфемна структура топоніма Sklabiná дає підстави виокремити основу Sklab-, оформлену суф. -ina. Фонетична будова основи Sklab- однозначно вказує на її неповноголосність, що дозволяє прівнювати форму Sklab- із спорідненими Сколоб-, Skłob-, представленими в слов'янському ареалі. Пор., наприклад: укр. Сколобáн — назва пот. в бас. Стрию < псл. *skolbanъ, рос. пот. Скулябный Овраг (бас. Дону) < *Сколобный < *Skolba / *Skolbъ < *skolba / *skolbъ, пол. Skłoba — гідронім у бас. Одеру. Доонімну семантику основ Сколоб-, Sklab-, Skłob- дослідники відновлюють у колі лексики словотвірного гнізда псл. *(s)kel- ‘гнути, згинати’, пояснюючи їх як форми з рухомим s-, свідченням чого гідроніми з аналогічною структурою без рухомого s-, наприклад: пол. Kłobia, Kłobka. Пор. також реалізацію цієї основи в інших топонімних класах — ойконім Сколобов у колишній Житомирській губ. < антропоніма *Сколоб-. Щодо апелятивної підтримки пор., наприклад, укр. сколобити ‘мучити’ з очевидною вторинною семантикою, що підтверджує, зокрема, рос. діал. скóлобить ‘стиснути в грудку’, пор. також форми без s-mobile зі спорідненою семантикою: рос. діал. кóлоб ‘невеликий круглий хліб’, ‘пухлина’, похідне *колобака ‘пиріг’ тощо. Наведені онімні факти, засвідчені в різних слов'янських ареалах, нечисленні апелятиви з почасти нівельованою первинною семантикою, реконструйовані праформи *skolba / *skolbъ дають підстави відновити архетип *skolbina з імовірною семантикою *‘місцевість з відповідною конфігурацією рельєфу’.[2]»
Села з подібною назвою існують в Гродненському районі в Білорусі — Сколобове (біл. Сколабава), та в Мазовецькому воєводстві в Польщі — Склоби (пол. Skłoby), що відрізняється від повноголосого українського варіанту.
Історія
Село Сколобів згадане в 1650 році і належить тоді Янові Крентовському.
На мапі 1911—1912 років населений пункт позначений як поселення з 340 дворами[3].
У 1932–1933 роках Сколобів постраждав від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 20 осіб[4].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 659 осіб, з них 99,24 % зазначили рідною українську мову, 0,46 % — російську, а 0,3 % — молдовську[5].
Освіта
Загальноосвітні навчальні заклади:[7]
- Сколобівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Сколобівський ДНЗ (вул. Кутузова, 9)
Примітки
- Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- С. Вербич. СЛОВАЦЬКА ГІДРОНІМІЯ ЯК ОБ’ЄКТ EТИМОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗ (Українська.). с. 213.
- Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки)(рос.)
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Жтомирська область, 2008, с. 350-351.
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 211.
- Список установ освіти[недоступне посилання з травня 2019]
Джерела
- Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.