Скригунець Василь Миколайович

Василь Скригунець народився 1893 року в селі Стопчатів Косівського повіту Станиславівського воєводства.

Група повстанців з ТВ-21 «Гуцульщина». Зліва направо: Назарій Данилюк («Перебийніс»); сотник Іван Дмитрович Кулик («Сірий»); Василь Скригунець («Гамалія»); сотник Петро Мельник «„Хмара“» (командир ТВ-21 «Гуцульщина»); Микола Харук («Вихор»), командир сотні ім. І. Богуна

Воював у складі Легіону Українських Січових Стрільців. Як старшина створеного в Коломиї Гуцульського куреня УГА під орудою Гриця Голинського пройшов з боями від Львова до Києва і Одеси, хоробро й завзято бився з польськими окупантами, з московитами червоними й білими.

Після програних перших українських національно-визвольних змагань Василь Скригунець боротьбу не припинив, вступив до Української Військової Організації, став членом ОУН 1929 року. Вищу освіту здобував у Празькому вільному університеті.

1943 року вишколював у рідних Карпатах стрільців у таборі УНС. 1944 року 51-річний український старшина створив і очолив сотню важких скорострілів «Черемош», яка ввійшла до складу куреня «Гуцульський» під орудою командира «Книша» — Дмитра Горнякевича. Через рік «Гамалія» передав сотню молодому командирові з Жаб'я «Чабанові» — Іванові Скульському, а сам посів вельми відповідальний пост заступника шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН.

Загинув Василь Скригунець у неділю вранці, 15 травня 1948 року в криївці на Щербаковій подині, що біля села Верхній Березів Косівського району. З криївки вийшов з піднятими руками «Ганджа», але несподівано вихопив зброю і застрелив одного чекіста. Сам, скошений кулями, скотився до потічка. За ним спробував вихопитися нагору «Грізний», але був убитий, коли висунувся з люка, і провалився назад під землю. Цілий день чекісти викурювали з бункерів повстанців димовими шашками, пропонували здатися, виходити нагору без зброї з піднятими руками. Але відповіді не було. Під вечір підняли люк криївки. На верхніх нарах лежав «Гамалія», на його грудях був пістолет, на нижніх нарах лежав «Зірка», а неподалік — «Стародуб». Потрапити до рук ворога живими повстанці не захотіли і застрелилися.

В оточеній чекістами лісовій криївці разом з командиром «Гамалією» загинули повстанці: «Грізний» — Дмитро Негрич, боївкарем березівської боївки, «Стародуб» — Микола Арсенич, членом ОУН з 1937 року, станичний Нижнього Березова, «Ганжа» — Петро Скільський станичний Вижнього Березова, «Зірка» — Іван Урбанович. Там загинула і Марія Симчич — дружина повстанця з Вижнього Березова «Карпа». Тіла вбитих більшовики відвезли до Яблунева.

• Згідно з Виказом відзначених крайового військового штабу УПА-Захід від 1.09.1946 р. командир сотні УПА «Черемош» куреня «Гуцульський» Василь Скригунець — «Гамалія» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.
• Згідно з параграфом «Б» пункту ІІ Наказу Головного військового штабу УПА ч. 2/47 від 2.09.1947 р. заступник референта зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН Василь Скригунець — «Гамалія» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.

3 червня 2012 року, біля Будинку культури, у селі Стопчатів урочисто було відкрито пам'ятника Василеві Скригунцю «Гамалії» (скульптор Роман Захарчук)[1][2][3].

• Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920—1939 рр. — Київ, 2007. — с. 812.
• ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 203.
• Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 792.

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
• Командири УПА
• Лицарі ОУН та УПА

• СЛАВА ТОБІ, ГАМАЛІЮ!
• Андрусяк Михайло — Брати вогню