Стопчатів

Стопча́тів село в Україні у складі Яблунівської селищної ради — об'єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області. Орган місцевого самоврядування до 2017 року Стопчатівська сільська рада, нині Яблунівська селищна рада-ОТГ. Населення становить 2831 особа[5].

село Стопчатів
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Громада Яблунівська селищна рада-ОТГ
Основні дані
Засноване 1416
Населення 2831
Площа 28,51 км²
Густота населення 99,3 осіб/км²
Поштовий індекс 78620[1]
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°25′01″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
347 м[2]
Водойми Лючка
Відстань до
обласного центру
75 км[3]
Відстань до
районного центру
16 км[3]
Найближча залізнична станція Коломия
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт Яблунів, вул. Франка, 57[4]
Сільський голова Коваль Юрій Миколайович[5]
Староста Андрійчук Іван Васильович[4]
Карта
Стопчатів
Стопчатів
Мапа

Географія

Село межує з смт Яблунів та селами Люча, Уторопи Косівського району і Малий Ключів, Мишин, Ковалівка Коломийського району. Висота над рівнем моря становить 347 метрів[2], відстань до райцентру становить 16 км, до залізничної станції Коломия — 16 км. Мішані ліси займають 423 га.

Назви лісів та урочищ: Мальцево, Дубовий, Борисівка, Чотири Кіпці, Поруби, Ратиці, Берізник, Березина, Корнівка, Іванівка, Красник. Невелике узвишшя в межах села — гора Ратунда. Мішані ліси займають 423 га[6].

Присілки і кутки: Копана Дорога, Корнівка, Городище, Підгора, Ратунда, Баґадунка, Багна, Заріка, Борисівка, Красник, Берізник, Мальцево, Уторопець, Іванівка, Вивіз, Крушник, Долішній Кут, Осередок, Фабрика, Дубник, Горішний Кущ[6].

Через село протікає р. Лючка, в яку впадають потоки: Тиноса, Терновець, Красник, Тікачка, Ласканівка, Середній потік, Млинівка, Ріпне, Солонець, Колодний, Ровень, Плещітка.

Панорама села Стопчатів. Вид з дорожнього підйому над селом Уторопи

Історія села

Село засноване у 1416 році (за іншими даними 1515 році). У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної[7]. 1610 року село придбав у Влодка Мацей Яблоновський (королівський ротмістр)[8].

Протягом 19341937 років за сприяння о. Корнелія Балтаховського та Петра Боднарука в селі збудований будинок католицького Народного дому. Будівля згоріла під час другої світової війни[9].

Станом на 1 січня 1939 році в селі мешкало 2910 осіб, з них 2840 українців-грекокатоликів, 50 українців-латинників, 20 євреїв[10]. Село належало до ґміни Яблонув Коломийського повіту Станіславського воєводства.

У 1940-х роках у повстанській боротьбі проти радянського режиму брали участь 40 стопчатівців. За даними облуправління МДБ, у 1949 році у Яблунівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Космач nf Стопчатів[11]. 250 стопчатівців зазнали репресій за підтримку цієї боротьби. 1 серпня 1953 року 200 енкаведистів оточили хату, у якій були референт СБ Коломийського надрайонного проводу «Марко» (Степан Козьмин), районний провідник «Градок» (Дмитро Гриблюк), 17-літній повстанець «Галайда» (Іван Дронюк). Повстанці загинули як герої, «Галайда» зумів ножем смертельно поранити старшого лейтенанта Чорноусова, який керував операцією. 28 вересня 2003 року повстанців урочисто перепоховали в селищі Печеніжині Коломийського району[12].

1946 року збудований сільський будинок культури, нині — Народний дім[6].

Храмові свята в селі: 27 жовтня (Преподобної Параскевії) та 19 грудня (Миколая Чудотворця).

Типові прізвища: Бойчук, Заячук, Полюк, Скригунець.

Інфраструктура

У селі розташований готель «Фільварок», що складається з двох будинків — двоповерхового готелю на 6 номерів та котеджу «Стара хата». На першому поверсі готелю розташований кафе-бар та окремий бенкетний зал на 250 місць[13].

Від 1975 року працює місцева середня школа, початкова школа на 16 учнів початкових класів, розташована на присілку Борисівка. Працює Народний дім, який має кіноустановку. Тут працюють колективи: літературний театр, молодіжний, драматичний, дитячий гурток «Соколята», дві вокальних групи. Поряд від 1950-х років в окремому будинку розташована місцева бібліотека. Також в селі діють два медпункти, чотири крамниці та майстерня з пошиття одягу[6].

Пам'ятки історії та культури

  • Залишки поселення бронзової доби.
  • Руїни замку в урочищі Фабрика.
  • Церква святої Параскевії.
  • Церква святої Миколая.
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
  • Могила січового стрільця Юрія Мельника з написом: «Тут спочиває комендант 2-ї Коломийської сотні імені гетьмана І. Мазепи четар Юрко Мельник. Загинув за волю України у 1919 році під Рава-Руською на 30-му році життя. Вічна йому пам'ять».
  • Братська могила воїнів радянської армії та пам'ятник землякам, які загинули під час другої світової війни (1974 р., скульптор І. Андрійканич);
  • Пам'ятник командиру УПА сотенному «Гамалії» Василю Скригунцю (2012).

Відомі люди

Народилися

Мешкали, працювали

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 8 жовтня 2021.
  2. Прогноз погоди в селі Стопчатів. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 8 жовтня 2021.
  3. Відстані до села Стопчатів. della.com.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
  4. Стопчатівська сільська рада. rada.info. Процитовано 8 жовтня 2021.
  5. Яблунівська громада Івано-Франківська область, Косівський район. yablunivska.gromada.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
  6. Населені пункти Косівщини. Довідка села Стопчатів. kosiv.org.ua. Інформаційний довідник Косівщини. Процитовано 8 жовтня 2021.
  7. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 173. (пол.)
  8. Jabłonowscy (01). mariusz.eu.pn (пол.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2021.
  9. Корнелій Бахталовський нар. 2 жовтня 1892 пом. 24 листопада 1948. uk.rodovid.org. Родовід. Процитовано 8 жовтня 2021.
  10. Кубійович, 1983, с. 37.
  11. Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1, 2004, с. 42.
  12. Іван Кметюк (18 жовтня 2017). Останні роки партизанської боротьби в Галичині. blitz.if.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
  13. Інформація про готель. karpaty.info. Процитовано 8 жовтня 2021.
  14. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 257; ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 56. — Арк. 208
  15. Літопис УПА. Нова серія: том 25, 2015, с. 847.
  16. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 181—182. — (Львівська сотня)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.