Стопчатів
Стопча́тів — село в Україні у складі Яблунівської селищної ради — об'єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області. Орган місцевого самоврядування до 2017 року — Стопчатівська сільська рада, нині — Яблунівська селищна рада-ОТГ. Населення становить 2831 особа[5].
| село Стопчатів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Косівський район |
| Громада | Яблунівська селищна рада-ОТГ |
| Основні дані | |
| Засноване | 1416 |
| Населення | 2831 |
| Площа | 28,51 км² |
| Густота населення | 99,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78620[1] |
| Телефонний код | +380 3478 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°25′01″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
347 м[2] |
| Водойми | Лючка |
| Відстань до обласного центру |
75 км[3] |
| Відстань до районного центру |
16 км[3] |
| Найближча залізнична станція | Коломия |
| Відстань до залізничної станції |
16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт Яблунів, вул. Франка, 57[4] |
| Сільський голова | Коваль Юрій Миколайович[5] |
| Староста | Андрійчук Іван Васильович[4] |
| Карта | |
  Стопчатів | |
 Стопчатів | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село межує з смт Яблунів та селами Люча, Уторопи Косівського району і Малий Ключів, Мишин, Ковалівка Коломийського району. Висота над рівнем моря становить 347 метрів[2], відстань до райцентру становить 16 км, до залізничної станції Коломия — 16 км. Мішані ліси займають 423 га.
Назви лісів та урочищ: Мальцево, Дубовий, Борисівка, Чотири Кіпці, Поруби, Ратиці, Берізник, Березина, Корнівка, Іванівка, Красник. Невелике узвишшя в межах села — гора Ратунда. Мішані ліси займають 423 га[6].
Присілки і кутки: Копана Дорога, Корнівка, Городище, Підгора, Ратунда, Баґадунка, Багна, Заріка, Борисівка, Красник, Берізник, Мальцево, Уторопець, Іванівка, Вивіз, Крушник, Долішній Кут, Осередок, Фабрика, Дубник, Горішний Кущ[6].
Через село протікає р. Лючка, в яку впадають потоки: Тиноса, Терновець, Красник, Тікачка, Ласканівка, Середній потік, Млинівка, Ріпне, Солонець, Колодний, Ровень, Плещітка.
Історія села
Село засноване у 1416 році (за іншими даними 1515 році). У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної[7]. 1610 року село придбав у Влодка Мацей Яблоновський (королівський ротмістр)[8].
Протягом 1934—1937 років за сприяння о. Корнелія Балтаховського та Петра Боднарука в селі збудований будинок католицького Народного дому. Будівля згоріла під час другої світової війни[9].
Станом на 1 січня 1939 році в селі мешкало 2910 осіб, з них 2840 українців-грекокатоликів, 50 українців-латинників, 20 євреїв[10]. Село належало до ґміни Яблонув Коломийського повіту Станіславського воєводства.
У 1940-х роках у повстанській боротьбі проти радянського режиму брали участь 40 стопчатівців. За даними облуправління МДБ, у 1949 році у Яблунівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Космач nf Стопчатів[11]. 250 стопчатівців зазнали репресій за підтримку цієї боротьби. 1 серпня 1953 року 200 енкаведистів оточили хату, у якій були референт СБ Коломийського надрайонного проводу «Марко» (Степан Козьмин), районний провідник «Градок» (Дмитро Гриблюк), 17-літній повстанець «Галайда» (Іван Дронюк). Повстанці загинули як герої, «Галайда» зумів ножем смертельно поранити старшого лейтенанта Чорноусова, який керував операцією. 28 вересня 2003 року повстанців урочисто перепоховали в селищі Печеніжині Коломийського району[12].
1946 року збудований сільський будинок культури, нині — Народний дім[6].
Храмові свята в селі: 27 жовтня (Преподобної Параскевії) та 19 грудня (Миколая Чудотворця).
Типові прізвища: Бойчук, Заячук, Полюк, Скригунець.
Інфраструктура
У селі розташований готель «Фільварок», що складається з двох будинків — двоповерхового готелю на 6 номерів та котеджу «Стара хата». На першому поверсі готелю розташований кафе-бар та окремий бенкетний зал на 250 місць[13].
Від 1975 року працює місцева середня школа, початкова школа на 16 учнів початкових класів, розташована на присілку Борисівка. Працює Народний дім, який має кіноустановку. Тут працюють колективи: літературний театр, молодіжний, драматичний, дитячий гурток «Соколята», дві вокальних групи. Поряд від 1950-х років в окремому будинку розташована місцева бібліотека. Також в селі діють два медпункти, чотири крамниці та майстерня з пошиття одягу[6].
Пам'ятки історії та культури
- Залишки поселення бронзової доби.
- Руїни замку в урочищі Фабрика.
- Церква святої Параскевії.
- Церква святої Миколая.
- Пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
- Могила січового стрільця Юрія Мельника з написом: «Тут спочиває комендант 2-ї Коломийської сотні імені гетьмана І. Мазепи четар Юрко Мельник. Загинув за волю України у 1919 році під Рава-Руською на 30-му році життя. Вічна йому пам'ять».
- Братська могила воїнів радянської армії та пам'ятник землякам, які загинули під час другої світової війни (1974 р., скульптор І. Андрійканич);
- Пам'ятник командиру УПА сотенному «Гамалії» — Василю Скригунцю (2012).
Відомі люди
Народилися
- Михайло Атаманюк — український письменник, перекладач.
- Корнелій Бахталовський (2 жовтня 1892 — 24 листопада 1948) — священик, громадський діяч. Активіст осередку товариства «Просвіта» та організатор читальні релігійного товариства «Скала» у Стопчатові[9].
- Василь Бейсюк — єрентій місцевої церкви, організатор драматичного гуртка.
- Петро Боднарук — будівничий Народного дому (1936—1937).
- Микола Долішняк — керівник Городенківського надрайонного проводу ОУН, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА (15.12.1946)[14][15].
- Дмитро Павличко — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, Герой України.
- Йосип Приймак «Нечай» — командир сотні УПА «Чорногора».
- Василь Скригунець (псевдо — «Гамалія») — командир сотні «Черемош», заступник шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН, сотник УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги.
Мешкали, працювали
- Отець Січинський Микола — громадський діяч, український греко-католицький священик, парох села. Батько Мирослава Січинського. Помер у селі[16].
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Прогноз погоди в селі Стопчатів. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Відстані до села Стопчатів. della.com.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Стопчатівська сільська рада. rada.info. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Яблунівська громада Івано-Франківська область, Косівський район. yablunivska.gromada.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Населені пункти Косівщини. Довідка села Стопчатів. kosiv.org.ua. Інформаційний довідник Косівщини. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 173. (пол.)
- Jabłonowscy (01). mariusz.eu.pn (пол.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Корнелій Бахталовський нар. 2 жовтня 1892 пом. 24 листопада 1948. uk.rodovid.org. Родовід. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Кубійович, 1983, с. 37.
- Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1, 2004, с. 42.
- Іван Кметюк (18 жовтня 2017). Останні роки партизанської боротьби в Галичині. blitz.if.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Інформація про готель. karpaty.info. Процитовано 8 жовтня 2021.
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 257; ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 56. — Арк. 208
- Літопис УПА. Нова серія: том 25, 2015, с. 847.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 181—182. — (Львівська сотня)
Джерела
- Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ «Реабілітовані історією» при Івано-Франківській облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — 983 с. — ISBN 966-8090-63-2.
- Літопис УПА. Нова серія / Упоряд.: Д. Проданик, В. Гуменюк. Національна академія наук України. Iнститyт yкpaїнськoї apxeoгpaфii тa джepeлoзнaвствa імені М. C. Гpyшeвськoгo; Bидaвництвo «Лiтoпис УПA»; Галузевий державний архів СБУ; Служба безпеки України. — Київ; Торонто : Літопис УПА, 2015. — Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріяли, 1945—1952. — 1400 с. — ISBN 978-966-2105-60-5.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Наукове Товариство імені Тараса Шевченка, 1983. — 212 с.
- Stopczatów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 371. (пол.)
Посилання
- Населені пункти Косівщини. Довідка села Стопчатів. kosiv.org.ua. Інформаційний довідник Косівщини. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Павличко Дмитро. Вірш «Стопчатів». poetryclub.com.ua. Клуб поезії. Процитовано 8 жовтня 2021.
- На Косівщині збудують дитячий садок, де ціна одного місця вдвічі дорожча від рекомендованої міністерством. lviv.nashigroshi.org. 3 грудня 2018. Процитовано 8 жовтня 2021.