Скілла

Скілла
	; Генрі Фюзелі. Одіссей між Скіллою та Харібдою.
Божество в	давньогрецька міфологія
Мати	Crataeisd або Геката
	Медіафайли у Вікісховищі

Скілла, Сци́лла (грец. Σκύλλα) — дочка Форкія й Гекати, красуня, в яку закохався морський бог Главк. Небайдужа до Главка чарівниця Кірка обернула Скіллу на морську потвору з шістьма парами ніг та шістьма собачими головами. Вона начебто жила в печері біля протоки між Італією та Сіцілією. На протилежному березі протоки було житло Харібди, що стала потворою через свою ненажерливість і захланність. Скілла й Харібда нападали на всіх, хто пропливав Сицилійською протокою. Одіссей проскочив між страховиськами, втративши шістьох своїх супутників.

У переносному вживанні вислів «бути між Сціллою й Харібдою» означає «бути одночасно під загрозою двох серйозних небезпек».

Галерея

Скілла, деталь на червонофігурному кратері, 450—425 до н. е., Лувр
Скеля у місті Шилла, Італія

Література

Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

Посилання

Сцілла // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1870. — 1000 екз.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.