Слобідка (Калуський район)

Слобі́дка село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

село Слобідка
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Войнилівська громада
Основні дані
Засноване 1687
Населення 543
Площа 4,44 км²
Густота населення 122,3 осіб/км²
Поштовий індекс 77333
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°05′03″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 77312, Івано-Франківська обл., Калуський район, смт. Войнилів, вул. Шевченка, 114
Карта
Слобідка
Слобідка
Мапа

 Слобідка у Вікісховищі

Історія

Село виникло як слобода (поселення, мешканці якого звільнялися на початковий період від феодальних повинностей) на землях Бабина (тепер Бабин Середній). Слобідка — це зменшувальна форма від слова «слобода». Пізніше ж був заснований фільварок, на якому селяни відробляли повинності. Перша письмова згадка належить до 1787 року.

У 1880 році було 50 будинків і 272 жителі в селі та 3 будинки і 12 мешканців на території фільварку (265 греко-католиків, 13 римо-католиків, 6 юдеїв; 271 українець і 13 поляків)[1].

У 1939 році в селі проживало 410 мешканців (405 українців і 5 польських колоністів)[2].

Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп ім. Шевченка Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Кудлатівську сільраду з приєднанням до Слобідківської сільради. 19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перевозецьку і Довпотівську сільради з приєднанням до Слобідської сільради.

Соціальна сфера

Церква Св. Дмитрія

У Слобідці є церква Св. Дмитрія[3] (храмове свято 8 листопада), збудована 1901 року. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у слобідківській церкві 4 давні дзвони діаметром 50, 34, 30, 25 см, вагою 63, 20, 13, 7 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4] Була філіяльною церквою парафіяльної в Перевозці. В радянський період церква була недоступна для богослужінь. З 1990-х років — знову в користуванні греко-католицької громади, належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церква збереглася в західній частині села, недалеко від центральної дороги. Тридільна одноверха, до вівтаря має прибудовану з півночі ризницю. Стіни над опасанням, четверика і восьмерика обшальовані вертикально дерев'яною вагонкою. Невелика дерев'яна двоярусна дзвіниця розташована з заходу від церкви.

На території села знаходиться:

  • Укрпошта
  • ФАП
  • Бібліотека
  • 2 магазини
  • 150 дворів, 543 мешканці.

Село є повністю електрифікованим та газифікованим. У 2017 році було проведене вуличне освітлення.

Вулиці

У селі є вулиці[5]:

  • Верховинська
  • Зелена
  • Молодіжна
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка
  • В'ячеслава Чорновола

Фото

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.