Слон сирійський

Сирійський слон (Elephas maximus asurus) — запропонована назва для найзахіднішої популяції азійських слонів (Elephas maximus), які вимерли в античні часи. Скелетні рештки E. m. asurus були знайдені на Близькому Сході (Туреччина, Ірак та Сирія) і датовані періодом між 3 млн років і 100 років до н. е.[3]

?
Слон сирійський

Mosaic of an elephant attacking a feline from Roman Syria
Охоронний статус

Вимерлий  (приблизно 1 сторіччя до н. е.) (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Відділ: Двобічно-симетричні (Bilateria)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хоботні (Proboscidea)
Родина: Слонові (Elephantidae)
Рід: Слон азійський (рід) (Elephas)
Вид: Слон азійський
Триноміальна назва
Elephas maximus asurus[2]
Deraniyagala, 1950
Посилання
NCBI: 363578

Стародавні сирійські майстри користувалися іклами E. m. asurus для різьблення по кістці. У Сирії, виробництво слонової кістки досягло свого максимуму протягом першого тисячоліття до н. е., коли арамеї стали використовувати слонову кістку для меблів. Цей надмірний промисел сирійських слонів задля слонової кістки, в кінцевому рахунку, призвів до їх зникнення близько 100 р. до н. е.

Опис

Сирійські слони були одним з найбільших підвидів азійського слона, що існували в історичний час, маючи 3,5 м і більше заввишки у плечах. Рештки показують, цей підвид не набагато відрізняється від індійського підвиду, за винятком розміру.

Суперечки

«Сирійські» слони часто згадується в елліністичній історії; наразі не зрозуміло чому Селевкіди, що царювали в цей час на Близькому Сході і мали численну армію бойових слонів, використовували індійських слонів (E. m. indicus), що були придбані Селевкідами протягом їх Східної експансії. Про це свідчать давні джерела, такі автори як Страбон[4] і Полібій[5] — ці «індійські слони» були імпортовані через нестачу власних сирійських слонів або через кепське одомашнення та навчання сирійських, як бойових слонів.

Див. також

Примітки
  1. Choudhury, A., Lahiri Choudhury, D.K., Desai, A., Duckworth, J.W., Easa, P.S., Johnsingh, A.J.T., Fernando, P., Hedges, S., Gunawardena, M., Kurt, F., Karanth, U., Lister, A., Menon, V., Riddle, H., Rübel, A. & Wikramanayake, E. (2008). Elephas maximus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 28 October 2008.
  2. . P.E.P. Deraniyagala, Elephas maximus, the elephant od Ceylon, Spolie Zeylanica, 26 (1951) 161.
  3. http://www.tabiattarihi.ege.edu.tr/en/
  4. Strabo 15.2.1(9)
  5. Polybius 11.39

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.