Слуква лісова

Слу́ква лісова[1], або вальдшне́п (Scolopax rusticola) птах ряду сивкоподібних, родини баранцевих. Довжина тіла 34 — 38 см, маса 200–460 г. Мисливський птах.

?
Слуква

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Слуква (Scolopax)
Вид: Слуква лісова
Scolopax rusticola
(Linnaeus, 1758)

Ареал поширення лісової слукви     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Посилання
Вікісховище: Category:Scolopax rusticola
Віківиди: Scolopax rusticola
EOL: 45509170
ITIS: 176578
МСОП: 22693052
NCBI: 100826
Fossilworks: 365982
яйце Scolopax rusticola rusticola - Тулузький музей

Опис

Птах досить великий, розміром сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210–460 г.[2][3] Забарвлення захисне — в цілому іржаво-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ більш блідий — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°[4]. Між початком дзьоба і оком є ​​добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила.

Ареал та місця існування

Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси[5]. В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами.

Розмноження

Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька[5]. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дрімлюги[5].

Живлення

Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо.

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant. Птиці Європи = Birds of Europe. — Princeton : Princeton University Press, 2000. — С. 150. — ISBN 978-0-691-05054-6.
  3. Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья и Западной Сибири. — Екаретинбург : Издательство Уральского университета, 2001. — ISBN 5-7525-0825-8.
  4. Woodcock (англійською). Енциклопедія Британіка онлайн. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 9 вересня 2008.
  5. (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М.: Прогресс, 1981.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.