Слюсар Борис Іванович

У 1948—1953 роках навчався в Дніпропетровському музичному училищі імені Михайла Глинки (клас баяна). У 1960—1966 роках заочно навчався в Харківському інституті мистецтв.

Викладав музичні дисципліни у вищих і середніх навчальних закладах Олександрії, Рівного (музичне училище та педагогічний інститут), Кам'янця-Подільського (у 1962—1984 роках, училище культури), Світловодська.

Друкувався в газетах та журналах СРСР («Вітчизна», «Прапор», «Україна», «Перець», «Старт», «Під прапором ленінізму», «Трибуна лектора» та ін.). Твори перекладено російською, білоруською, литовською, казахською, татарською мовами.

Журнал «Перець», 1972 рік.

Переможець конкурсів: «Робітничої газети» (Київ, 1987), «Від вуха до вуха» (Київ, 1997), «Україна — Центр» (Кіровоград, 1998, 1999).

Учасник колективних збірок: «Сатиричним залпом», «Пісня і праця», «На веселім перехресті», «Перченя», «Антологія хмельницьких поетів», «Веселий букет», «Веселий ярмарок» — всі випуски, «Слово до слова — весела розмова», «П'яте колесо».

Автор поетичних збірочок для дітей «Веселі каруселі», «Веселі загадки».

Автор книжок гумору для дорослих «Круте яйце», «Центральна фігура», «Макраме із куцометражек».

Інструментальні твори Бориса Слюсара, його обробки народних пісень для баяна, пісні видавалися у центральних музичних видавництвах.

Крім інструментальних п'єс, написав пісні «Кам'янчанко мила», «Грім гуде, дощ іде», «Не забудь солов'їної пісні».

• Слободянюк Петро. Культура Хмельниччини. — Хмельницький, 1995. — С. 300.
• З ювілеєм! // Прапор Жовтня. — 1980. — 23 серпня. — С. 4.
• Печенюк М. А. Музиканти Кам'янеччини. — Хмельницький: Поділля, 2003. — С. 19—20, 464.
• Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. — Рівне: Волинські обереги, 2005. — С. 167.

• Видатні люди Світловодська