Смирнов Леонід Васильович (політик)
Леонід Васильович Смирнов (16 квітня 1916, місто Кузнецьк, тепер Пензенська область — 21 грудня 2001, Москва) — діяч оборонно-промислового комплексу СРСР, директор Південного машинобудівного заводу в Дніпропетровську (1952—1957). Член ЦК КПУ в 1956—1961 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Член ЦК КПРС в 1961—1986 р. Двічі Герой Соціалістичної Праці (17.06.1961, 6.10.1982).
Смирнов Леонід Васильович | |
---|---|
Народився |
3 (16) квітня 1916 Кузнецьк, Саратовська губернія, Російська імперія[1] |
Помер |
21 грудня 2001 (85 років) Москва, Росія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Росія |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик |
Alma mater | Південно-Російський державний політехнічний університет (НПІ) імені М. І. Платова (1939) |
Знання мов | російська |
Заклад | Південний машинобудівний завод |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1930 році електромонтером міської електромережі в місті Ростові-на-Дону. У 1930—1932 роках — учень школи фабрично-заводського учнівства. У 1933—1934 роках — студент Новочеркаського індустріального інституту.
У 1934—1936 роках — черговий електромонтер, у 1936—1937 роках — інспектор з електронагляду, у 1937—1939 роках — інженер електропідстанції міста Новочеркаська.
У 1939 році закінчив електромеханічний факультет Новочеркаського індустріального інституту.
У 1939—1948 роках — заступник начальника і начальник цеху, заступник головного енергетика, начальник теплоелектроцентралі, головний енергетик Новочеркаського заводу шахтного обладнання Ростовської області РРФСР.
У 1948—1949 роках — слухач Промислової академії Міністерства озброєнь СРСР у Москві.
У 1949—1951 роках — директор Центрального науково-дослідного інституту автоматики і гідравліки Міністерства озброєнь СРСР. У 1951—1952 роках — начальник Головного управління ракетно-космічної техніки Міністерства озброєнь СРСР.
У 1952—1957 роках — директор Південного машинобудівного заводу в Дніпропетровську.
У 1957—1961 роках — начальник Головного управління, а у 1961 році — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з оборонної техніки.
У червні 1961 — березні 1963 року — голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з оборонної техніки — міністр СРСР.
У березні 1963 — листопаді 1985 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР.
З листопада 1985 року — на пенсії у Москві
Нагороди
- двічі Герой Соціалістичної Праці (17.06.1961, 6.10.1982)
- шість орденів Леніна (20.06.1959, 17.06.1961, 15.04.1966, 26.11.1971, 15.04.1976, 6.10.1982)
- орден Трудового Червоного Прапора (26.04.1956)
- орден Червоної Зірки (2.06.1945)
- медалі
- лауреат Ленінської премії (1960)
Література
- Смирнов. У истоков ракетостроения : к 100-летию со дня рождения Леонида Васильевича Смирнова / [сост.: Н. А. Митрахов и др.] ; под общ. ред. А. В. Дегтярева ; Гос. предприятие "Конструктор. бюро "Южное" им. М. К. Янгеля". — Киев : Спейс-Информ, 2016. — 583 с. : ил., табл., портр. — Библиогр.: с. 581—583 (58 назв.). — ISBN 978-966-97460-6-1
Примітки
- Смирнов Леонид Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.