Смородіна Людмила Геннадіївна

Смородіна Людмила Геннадіївна
Народилася 7 серпня 1957(1957-08-07) (64 роки)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність викладачка університету, акторка театру, кіноакторка
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (1978)
Вчене звання доцент
Заклад Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Київський міжнародний університет
Роки активності 1978 — тепер. час
Нагороди

IMDb ID 0810680

Людмила Геннадіївна Смородіна (нар. 7 серпня 1957, Кривий Ріг) — радянська і українська актриса театру і кіно, Народна артистка України (2007).

Біографія

Людмила Смородіна народилася 7 серпня 1957 року в місті Кривий Ріг (в районі НКГОКа). Навчалася в середній школі № 82[1].

З 1974 по 1978 роки вона студентка акторського факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого.

З 1 серпня 1978 року працює в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка в Києві. Прима театру.

З 2010 року — доцент кафедри театрального мистецтва Київського міжнародного університету, художній керівник акторської майстерні.

З 2015 року також працює викладачем з акторської майстерності у Вокальній академії Олександра Пономарьова.

Родина

  • Батько — Геннадій Георгійович Смородін;
  • Мати — Анастасія Йосипівна Смородіна;
  • Двічі була заміжня;
    • Син — Костянтин Рябов (економіст, що займається аудитом).

Творчість

Фільмографія

  1. 1977 За п'ять секунд до катастрофи телефоністка
  2. 1980  Петля Оріона  Марія Дементьєва, лікар
  3. 1981  Ярослав Мудрий  Інгігерда, дружина Ярослава
  4. 1983  Останній доказ королів  епізод
  5. 1984 Третій у п'ятому ряду  Ірина Григорівна, вчителька математики
  6. 1985  Кармелюк  Агата, дружина судді
  7. 1988 Коли настане день  Ліка
  8. 1988 — Шанс (короткометражний)  Зося
  9. 1990 Далі польоту стріли  епізод
  10. 1990 Провінціалки  епізод
  11. 1990 Чорна пантера та Білий ведмідь  Сніжинка
  12. 1991  Гріх  Стефа, служниця Ляшковскіх
  13. 1993  Пастка  Зося, дружина Барана
  14. 1993 Ленін у вогненному кільці  Надія Крупська
  15. 1995  Двійник
  16. 1998 Два місяці, три сонця  Маша
  17. 2001  День народження Буржуя-2  Варвара
  18. 2003  За двома зайцями (мюзикл)  подруга Тоні Коровяк
  19. 2005 За все тобі дякую  Любов Орлова, комендант гуртожитку
  20. 2005 На білому катері  Ізольда Петрівна, мати Жанни
  21. 2005 Новорічний кілер
  22. 2006 Дев'ять життів Нестора Махна  Олександра Коллонтай
  23. 2006 Саквояж зі світлим майбутнім  Надія Головко
  24. 2006 Утьосов. Пісня довжиною у життя  Любов Орлова
  25. 2007 Повернення блудного чоловіка  епізод
  26. 2007 Я вважаю: раз, два, три, чотири, п'ять ...  Єлизавета Андріївна, клієнтка Наталії Миколаївни
  27. 2008 Осінній вальс  мама Євгенія
  28. Випуску 2008 Реквієм для свідка  Ніна Шахова, хірург
  29. 2009 Територія краси  Кіра Віталіївна
  30. 2009 Пушкен (не завершений)
  31. 2010  2013  Єфросинія Алевтина
  32. 2011 Весна в грудні  Тамара Локтєва
  33. 2011 Доставити за всяку ціну  Єлезавети Іванівна, лікар
  34. 2011 Павутинка бабиного літа  Анастасія Леонідівна, мати Сергія
  35. 2011 Пончик Люся  епізод
  36. 2011  2012 Я прийду сама  Марія Антонівна, мати Слави, генеральша
  37. 2012 Дорога в порожнечу  Марія Давидівна, домробітниця у Дроздовського
  38. 2012 Менти. Таємниці великого міста  Люся, дружина Матусі
  39. 2012 Стань мною  Юлія Аркадіївна, мама Наді
  40. 2013  Даша  Надія Павлівна, мати Слави
  41. 2013 — Жіночий лікар-2 (57-а серія «Зрозуміти, пробачити») свекруха Маші
  42. 2014 — Швидка допомога
    • 5-та серія  Ірина Степанівна
    • 11-та серія Мама Іллі
  43. 2019 11 дітей з Моршина

Театральні роботи

З 1978 року працює в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, де зіграла більше 40 ролей[2].

  1. 1979 — «Дикий Ангел» О. Коломойця; реж. Володимир Оглоблін  Ліда
  2. 1980 — «Сон в літню ніч» В. Шекспіра; реж. Валентин Козьменко-Делінде  Гермия
  3. «Прощання в червні» О. Вампілова; реж. Валентин Козьменко-Делінде  Маша
  4. «Узбіччя» Н. Зарудного & nbsp; Ольга
  5. «Санітарний день» О. Коломойця  Лада
  6. «Рейс в 12» Ю. Бедзика  Ірина
  7. «Бунт жінок» Н. Хікмета та В. Коміссаржевської  Інес
  8. «Кабанчик» В. Розова  Баскакова
  9. 1986 — «Енеїда» І. Котляревського; реж. Сергій Данченко  Венера
  10. «Шиндай» І. Афанасьєва  Віра
  11. 1987 — «Майстер і Маргарита» М. Булгакова; реж. Ірина Молостова  Гелла
  12. 1989 — «Тев'є-Тевель» Г. Горіна за мотивами творів Шолом-Алейхема; реж. Сергій Данченко  Годл
  13. «Санітарна зона» М. Хвильового  Унікум / Вдова
  14. «Блез» К. Маньє Женев'єва
  15. 1991 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського та Г. Татарченко; реж. Сергій Данченко  Столітня війна
  16. «Привиди» Е. Де Філіппо  Марія
  17. «Вогненний змій» Ю. Яновської  Марія Георгіївна
  18. «З коханням не жартують» П. Кальдерона  Донья Беатриса
  19. «Як близнюки» М. Фрейна  Джо / Бі / Алекс
  20. «Житейське море» І. Карпенка-Карого  Ваніна
  21. 1997 — «Король Лір» В. Шекспіра; реж. Сергій Данченко  Гонерилья, дочка Ліра
  22. «„Бал злодіїв“» Ж. Ануя  Єва
  23. «Сміх і сльози Дон Кіхота» М. Сервантеса  Герцогиня
  24. «Інтимне життя» Н. Кауарда  Аманда
  25. 2000 — «Я, Генрі II» Дж. Голдмена; реж. Юрій Кочевенко  Елінор
  26. «Леді і Адмірал» Т. Реттиг  Емма Гамільтон
  27. «Езоп» Г. Фігейредо  Клея
  28. 2003 — «Істерія» Террі Джонсона; режисер Григорій Гладій  Анна
  29. 2003 — «Ревізор» М. Гоголя; реж. Ігор Афанасьєв  Анна Андріївна, дружина городничого
  30. 2003 — «Цар Едіп» Софокла; реж. Роберт Стуруа  Фавскій Хор
  31. 2004 — «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського; реж. Юрій Одинокий  Хохлакова
  32. 2006 — «Віват, королево!» Р. Болта; реж. Юрій Кочевенко  Марія Стюарт / Єлизавета
  33. 2007 — «Одруження Фігаро» П. Бомарше; режисер Юрій Одинокий  Марцеліна
  34. 2008 — «… Я згадую … Амаркорд» Олени Сікорська та А. Білозуба; реж. Олександр Білозуб  Градіска
  35. 2008 — "Едіт Піаф. Життя в кредит "Ю. Рибчинського та Вікторії Васалатій; реж. Ігор Афанасьєв  Біла леді
  36. 2009 — «Назар Стодоля» Т. Шевченка; реж. Юрій Кочевенко  Стеха
  37. 2011 — «Фредерік або Бульвар злочинів» Е. Шмітта; реж. Юрій Кочевенко  Мадемуазель Жорж
  38. 2011 — «Гімн демократичної молоді» С. Жадана; реж. Юрій Одинокий  Валентина Валентинівна
  39. 2012 — «Між небом і землею» І. Афанасьєва; реж. Ігор Афанасьєв  Джулія
  40. 2013 — «Чайка» А. Чехова; реж. Валентин Козьменко-Делінде  Ірина Миколаївна Аркадіна, актриса
  41. 2013 — «Дами і гусари» А. Фредро; реж. Юрій Одинокий  Пані Оргонова
  42. 2014 — «Моя професія & nbsp; — сеньйор з вищого світу» Джуліо Скарніччі і Ренцо Тарабузі; реж. Анатолій Хостікоєв  Грифон
  43. 2015 — «Великі комбінатори» за Ільфом і Петровим; реж. Д. Чирипюк  Мадам Грицацуєва
  44. 2016 — «Річард III» У. Шекспіра; реж. Автанділ Варсимашвілі  Герцогиня Йоркська
  45. 2021 — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський Майстер[3]

Нагороди й номінації

Рік Категорія Робота Результат
«Київська пектораль»
2007 Найкраще виконання жіночої ролі Віват, королево! Номінація
2012 Найкраще виконання жіночої ролі другого плану Гімн демократичної молоді Нагорода
2018 Три товарищі Номінація

Факти

  • Зарахована в театральний виш була через типаж, який був потрібен вчителю курсу Володимиру Примаку[7];
  • Викликала фурор своїм трактуванням ролі Гелли в спектаклі «Майстер і Маргарита» (реж. Ірина Молостова), коли вийшла на сцені оголеною, попередньо завдавши тон на все тіло, що додавало відчуття одягненості;
  • На бенефісі з нагоди 50-річчя Анатолія Хостікоєва, який святкувався в оформленні вистави «Кін IV», Анатолій приймав вітання, сидячи у ванні з водою. Вийшовши на авансцену і прочитавши вірші Людмила Смородіна підійшла до ювіляра, зняла халат, і залишившись в маленькій сорочці з мереживами, залізла у ванну. При цьому оголосила, що її попросили перевірити, чи п'ятдесят? Далі, з усім макіяжем і зачіскою пірнула під воду, а виринувши, вимовила на весь зал: «50!»[8];
  • На святкуванні 60-річчя Анатолія Хостікоєва Людмила Смородіна в компанії Наталі Сумської та Ірини Дорошенко, з'явилася на сцені в шкіряних шортиках, переспівавши хіт групи Serebro «Мама Люба»: «Тато Толя, давай-давай-давай»[9].

Примітки

  1. Андрей Тулянцев (2014). Провинциалка, ставшая звездой. Пульс. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 2014-5-7.
  2. Людмила Смородина Роли в театре
  3. У пошуках норвезького Гамлета. Іван Уривський у галереї Генріка Ібсена (ua). «Театрально-концертний Київ». 9 березня 2021. Процитовано 2021-3-09.
  4. Нагороджена Указом Президента України від 27 березня 1997 року № 278
  5. Указ президента Украины № 689/2007 О присвоении Л. Смородиной почётного звания «Народный артист Украины». Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 20 березня 2018.
  6. Указ Президента Украины № 181/2015 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м. Київ». Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 20 березня 2018.
  7. Лилиана Фесенко (29 ноября 2007). Актриса Людмила Смородина: Свою судьбу я увидела во сне. Комсомольская правда в Украине. Процитовано 2014-5-7.
  8. Купаться — так с красотками, танцевать — так с бараном на плечах.
  9. Анна Школьная (18 Февраля 2013). Хостикоев на своем 60-летии рвал на себе рубаху и угощал гостей ананасами. Сегодня. Процитовано 2014-5-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.