Сокіл (Чернівецький район)
Сокіл — село в Україні, у Чернівецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 1057 осіб.
село Сокіл | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Могилів-Подільський район |
Рада | Чернівецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05080090240088291 |
Основні дані | |
Засноване | 1517 |
Населення | 1057 |
Площа | 8,3 км² |
Густота населення | 151,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24124 |
Телефонний код | +380 4357 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°28′58″ пн. ш. 28°09′23″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
231 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24124, Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Сокіл, вул. Незалежності, 12 |
Карта | |
Сокіл | |
Сокіл | |
Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Чернівецької селищної громади [1]
Легенда виникнення села Сокіл
Тут була вольниця. По обабіч давнього Чумацького шляху ще за часів Волинсько-Литовського князівства князем Вітовтом поставлені були чатницькі пости, котрі здавна називалися околами. Втікачі стікалися сюди в межиріччя Мурафи, Бушанки і до Дністра на самий західний край Дикого поля, щоб тут якось дати собі раду. Хто гречкосієм став, але тих було мало, хто мандрував далі на Січ Запорізьку, щоби показати свій подільський характер в Трапезунді чи Стамбулі, а хто, чого гріха таїти, промишляв і розбоєм. Та на службі князя були державні люди-чатники. Вони й складали із високих гострих дубових балок околи загострені по кінцях, щоби непрохані гості не могли пройти до високої вежі-бекету, на котрому завжди була напоготові бочка, наповнена дьогтем або смолою для подачі сигнального вогню. Коли десь на обрії показувалася орда чи непроханий татарський бамбул, лише за дві години димовий сигнал доходив до Острога, Львова і Холма.
А ще чатники тримали навчених соколів, котрі здіймаючись високо в небо, щоби жодна стріла не дістала, несли термінову вістку, бо швидше сокола ніхто не літав. Неподалік цього місця 1392 року Вітовт подарував Василю Карачевському пустош Княжу Луку між річками Морахвою і Мурашкою. На цій пустоші були засновані нинішні Чернівці, а від них і інші слободи (від слова свобода, тобто вільна земля), а самих міцних, як дуби, і вільних як птиці. Певне від цього стали називатися чатниці-сторожі соколами. Казали: — Куди йдеш? — До околу до сокола.
Постаті
- Лук'яненко Сергій Дмитрович
Література
- Со́кіл // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.452
Посилання
- Sokół 1.) al. Sokoły // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 25. (пол.)
- Погода в селі Сокіл
- Сайт сільської ради
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 31 жовтня 2021.