Соловей Розбійник
Соловей Розбійник — герой руського епосу. У билинах лісовий розбійник або чудовисько часів Київської Русі, що нападає на подорожніх і вбиває їх смертоносним свистом. Переможений богатирем Іллею Муромцем, який відвіз його на показ до Києва, а потім стратив на Куликовому полі. Також — Соловей Будимирович[джерело?].
Соловей Розбійник | |
---|---|
Частина від | Російський фольклорd і російська міфологіяd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Писемні згадки
Найстаріша писемна згадка про Солов'я Розбійника датована XVI століттям. Вона міститься у листі київського шляхтича Філона Кміти, оршанського старости, до Остафія Воловича, троцького каштеляна, від 5 серпня 1574 року. У листі Кміта називає Солов'я Будимировичем, й згадує поряд із Іллею Муромцем (Муравлянином), як героїв-силачів:
- «Бо прийде час, коли треба буде Ілії Муравленина і Солов'я Будимировича, прийде час, коли буде служб наших потреба![1]»
Реальне припущення
Ймовірно, що Солов'єм-Розбійником була реальна людина. Швидше за все, це був князь, який проживав на острові на території нинішнього села Зазим'я (нині — Броварський район Київської області). Село лежить у 10-15 км від Києва, на березі Десни (за останні кілька століть[коли?] Десна пішла від села на 3 км, залишивши заплавні озера). Повз село в стародавні часи йшла дорога на Київ з Остра — по Десні та по суші — з усієї північної Русі. Ймовірно, що цей князь брав данину у подорожніх.
У культурі
- Ілля Муромець і Соловей Розбійник — мультфільм, Росія 2007.
Література
- Suncharion, Книга «Ніч Сварога»
- Ягіч, «Die christlich-mythologische Schicht in der russischen Volksepik» («Arch. fürsl. Phil.», вип. I);
- Вс. Міллер, «Екскурси» і «Нариси»;
- Халанський, «Южно-славянские сказания о Кралевиче Марке»;
- Буслаєв, «Критичні зауваження на книгу Ор. Міллера» («Ж. M. H. Пр.», частина CLIX).
Посилання
- Соловій Розбійник // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 889.
Примітки
- Лист 19. До Остафея Волловича, каштеляна Троцкого. 05.08.1574. Архівовано 11.07.2015, у Wayback Machine. // Помнікі старажытнай беларускай пісьменнасці / Уклад., уступ. артыкулы, каментарыі А.Ф. Коршунаў. — Мінск, 1975.