Сонячне (Тернопільський район)

Со́нячне село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2020 підпорядковувалось Поплавській сільраді. До 1977 називалося Шкіндерівка. До 1990 року належало до Бережанського району. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади [1]

село Сонячне
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Підгаєцька міська громада
Основні дані
Засноване 1880
Населення 56
Територія 6.740 км²
Густота населення 8.31 осіб/км²
Поштовий індекс 48013
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°19′43″ пн. ш. 25°17′47″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
365 м
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Йосипівка
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 48013, с. Поплави
Карта
Сонячне
Сонячне
Мапа

Населення — 45 осіб (2007).

Історія

Перша письмова згадка – 16 ст. Давня назва села походить від прізвища Шкіндер, який був його орендатором. Сучасна характеризує місце розташування поселення – “в горах, під сонцем”.

За Австро-Угорщини і Польщі функціонувала школа з українською і польською мовами навчання. Діяли філії “Просвіти”, “Сільського господаря” та інших українських товариств, а також кооператива. 1915 р. в селі перебував відомий усусівець, герой фольклорних оповідок Цяпка-Скоропад.

У 1930-ті діяли осередок товариства «Просвіта», драматичний і самоосвітній гуртки.

1935 р. в селі був 81 двір, 270 жителів.

Від вересня 1939 р. село – під радянською окупацією. Від 5 липня 1941 р. до 21 липня 1944 р. – під нацистською окупацією. На роботи до Німеччини вивезено 150 місцевих жителів.

Під час німецько-радянської війни сільські чоловіки були мобілізовані в Червону армію. Місцеві жителі брали участь у національно-визвольній боротьбі ОУН та УПА. Серед таких борців: Микола Вовк (1920 р. н.), Петро Мандзин (1921 р. н.), Михайло Сулятицький (р. н. невід.), Михайло Хиль (1924 р. н.), Павло Чорній (1921 р. н.).

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 97 осіб, з яких 43 чоловіки та 54 жінки[2].

Відомі люди

Народилися

  • громадська діячка О. Кульчицька-Папіж,[3]

Працювали

  • громадський діяч В. Папіж. [4]

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.