Сопко Одарка Іванівна

Одарка Іванівна Сопко (з дому Долгош; нар. 14 квітня 1963, м. Ужгород) український графік і живописець. Кандидат мистецтвознавства України.[1] Членкиня НСХУ (1995). Дочка Івана Долгоша.

Одарка Іванівна Сопко
Одарка Сопко під час презентації Королевського Євангелія в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці 23.12.2016
Народилася 14 квітня 1963(1963-04-14) (58 років)
м. Ужгород, Україна
Країна УРСР Україна
Національність українка
Діяльність художниця
Alma mater Українська академія друкарства
Ступінь кандидат мистецтвознавстваd
Батько Іван Долгош
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

 Сопко Одарка Іванівна у Вікісховищі

Життєпис

Закінчила Український поліграфічний інститут у Львові (1988, нині Українська академія друкарства; викладачі В. Овчинников, А. Попов, М. Таранов).

Працювала від 1978 в Ужгородському училищі прикладного мистецтва; від 1982 — оформлювачем художньо-виробничого комбінату; від 1983 — в Українському поліграфічному інституті; від 1988 — головний художній редактор видавницва «Закарпаття»; від 2002 — викладач відділення дизайну Ужгородського коледжу мистецтв; від 2004 — викладач кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту, доцент.

Творчість

Основні галузі — книжкова і станкова графіка, дизайн; техніки акварель, змішана.

Створила авторську техніку, яку застосовує у пластичній графіці.

Для творчості характерні декоративна символіка, високе чуття образності, вільне володіння штрихом, плямами, фігуративні елементи (зокрема мушля, архітектурні фрагменти, музичні інструменти несуть уявлення про ідеальні виміри).

Від 1987 — учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок та пленерів. Персональні — в Ужгороді (1994—1995, 2003), Наместові (1998), Кошицях (2000), Пряшеві (2001, 2005), Гуменному (2005; усі Словаччина), Мукачевому (2003), Києві (2004).

Роботи зберігаються в галереях сучасного мистецтва в Наместові, Братиславі та Будапешті, Закарпатському художньому музеї.

Доробок

  • «Троянди і мороз» (1991),
  • «Шафрани» (1992),
  • «Утворення» (1992),
  • «Жолуді» (1994),
  • «Стара верба» (1994),
  • «Вечоріє» (1994),
  • «Папоротник» (1994),
  • «Горіх» (1994),
  • «Хвиля» (1995),
  • «Плин мінору» (1995),
  • «Безконечне» (1998),
  • «Коралова» (2003),
  • «Серпневий вечір» (2004),
  • диптих «Потічки» (2004),
  • триптих «Білі сни» (2005),
  • «Словацький екзот» (2005),
  • «Сутінки» (2005);
  • цикли 
    • «Закохана» (2003),
    • «Квітковий» (2003),
    • «Трав'яний» (2003—2004);
  • оформлення книг 
    • «Закарпатські замки» (1996),
    • «Політ на кулі» Л. Повх (2002),
    • «Незвичайна книга» Г. Малик (2002);
  • серії антологій 
    • «Закарпатське оповідання. ХХ століття» (2002; 2003),
    • «Закарпатська література для дітей. ХХ століття» (2004).

Нагороди

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2007)[2]
  • Закарпатська обласна премія ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2005).

Примітки

  1. Кафедра дизайну // Закарпатська академія мистецтв.
  2. Указ Президента України від 10 жовтня 2007 року № 957/2007 «Про нагородження діячів образотворчого мистецтва»

Джерела

Література

  • Загаєцька О. Простір творення Одарки Долгош // ОМ. — 2007.   1.
  • Художники Закарпаття: Альбом. — Ужгород, 2001.
  • Чотири виміри: Альбом. — Ужгород, 2006.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.