Сопко Одарка Іванівна
Одарка Іванівна Сопко (з дому — Долгош; нар. 14 квітня 1963, м. Ужгород) — український графік і живописець. Кандидат мистецтвознавства України.[1] Членкиня НСХУ (1995). Дочка Івана Долгоша.
Одарка Іванівна Сопко | |
---|---|
| |
Народилася |
14 квітня 1963 (58 років) м. Ужгород, Україна |
Країна | УРСР → Україна |
Національність | українка |
Діяльність | художниця |
Alma mater | Українська академія друкарства |
Ступінь | кандидат мистецтвознавстваd |
Батько | Іван Долгош |
Нагороди | |
Сопко Одарка Іванівна у Вікісховищі |
Життєпис
Закінчила Український поліграфічний інститут у Львові (1988, нині Українська академія друкарства; викладачі В. Овчинников, А. Попов, М. Таранов).
Працювала від 1978 в Ужгородському училищі прикладного мистецтва; від 1982 — оформлювачем художньо-виробничого комбінату; від 1983 — в Українському поліграфічному інституті; від 1988 — головний художній редактор видавницва «Закарпаття»; від 2002 — викладач відділення дизайну Ужгородського коледжу мистецтв; від 2004 — викладач кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту, доцент.
Творчість
Основні галузі — книжкова і станкова графіка, дизайн; техніки — акварель, змішана.
Створила авторську техніку, яку застосовує у пластичній графіці.
Для творчості характерні декоративна символіка, високе чуття образності, вільне володіння штрихом, плямами, фігуративні елементи (зокрема мушля, архітектурні фрагменти, музичні інструменти несуть уявлення про ідеальні виміри).
Від 1987 — учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок та пленерів. Персональні — в Ужгороді (1994—1995, 2003), Наместові (1998), Кошицях (2000), Пряшеві (2001, 2005), Гуменному (2005; усі — Словаччина), Мукачевому (2003), Києві (2004).
Роботи зберігаються в галереях сучасного мистецтва в Наместові, Братиславі та Будапешті, Закарпатському художньому музеї.
Доробок
- «Троянди і мороз» (1991),
- «Шафрани» (1992),
- «Утворення» (1992),
- «Жолуді» (1994),
- «Стара верба» (1994),
- «Вечоріє» (1994),
- «Папоротник» (1994),
- «Горіх» (1994),
- «Хвиля» (1995),
- «Плин мінору» (1995),
- «Безконечне» (1998),
- «Коралова» (2003),
- «Серпневий вечір» (2004),
- диптих «Потічки» (2004),
- триптих «Білі сни» (2005),
- «Словацький екзот» (2005),
- «Сутінки» (2005);
- цикли —
- «Закохана» (2003),
- «Квітковий» (2003),
- «Трав'яний» (2003—2004);
- оформлення книг —
- «Закарпатські замки» (1996),
- «Політ на кулі» Л. Повх (2002),
- «Незвичайна книга» Г. Малик (2002);
- серії антологій —
- «Закарпатське оповідання. ХХ століття» (2002; 2003),
- «Закарпатська література для дітей. ХХ століття» (2004).
Нагороди
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2007)[2]
- Закарпатська обласна премія ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2005).
Примітки
- Кафедра дизайну // Закарпатська академія мистецтв.
- Указ Президента України від 10 жовтня 2007 року № 957/2007 «Про нагородження діячів образотворчого мистецтва»
Джерела
- Юрченко-Микита О. В. Долгош-Сопко Одарка Іванівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
Література
- Загаєцька О. Простір творення Одарки Долгош // ОМ. — 2007. № 1.
- Художники Закарпаття: Альбом. — Ужгород, 2001.
- Чотири виміри: Альбом. — Ужгород, 2006.
Посилання
- Сопко Одарка Іванівна у соціальній мережі «Facebook»
- В Івано-Франківську відбудеться виставка творів Одарки Долгош // Правда. — 2016. — 1 листопада.
- Попович О. «Навколо реального». В Ужгороді відкрилася ювілейна виставка Одарки Долгош (ФОТО) / Олександр Попович // Mukachevo.net. — 2013. — 16 квітня.