Соус маринара

Со́ус марина́ра (італ. Marinara, буквально «моряцький») — томатний соус, який зазвичай роблять з помідорів, часнику, пряних трав та цибулі.[1][2] Він може включати додавання каперців, оливок, спецій та трошки вина, як можливі інгредієнти у декотрих варіаціях.[3][4] Цей соус широко використовується в італійсько-американській кухні, яка відрізняється від своїх витоків зі Старого Світу .[5]

Соус маринара
Равіолі з соусом маринара.
Тип томатний соус
Походження Італія
Необхідні компоненти Помідори, базилік, орегано

В Італії alla marinara відносять до соусу, приготованого з помідорами, базиліком та орегано, але також іноді оливками, капарцями та соленими анчоусами ; його використовують для спагетті та вермішелі, а також з м'ясом або рибою.[6] Не слід плутати соус зі стравою спагеті маринара, популярною в Австралії, Новій Зеландії, Іспанії та Південній Африці, у котрій томатний соус змішується зі свіжими морепродуктами .[7] В Італії соус до пасти, котрий включає морепродукти, частіше називають alla pescatora .

Походження
Маленька чашка соусу маринара.

Існує кілька народних теорій щодо походження цього соусу. Одна з версій стверджує, що кухарі на неаполітанських кораблях, що повернулися з Америки, винайшли соус маринара в середині 16 століття після того, як іспанські мореплавці представили помідор (центрально-мексиканський плід з «Нового Світу») в Європі. Інша теорія стверджує, що це був соус, приготований дружинами неаполітанських моряків після повернення з моря.[8]

Однак історично склалося так, що перша італійська кулінарна книга, що включала томатний соус[9] Lo Scalco alla Moderna («Сучасний стюард»), була написана італійським шеф-кухарем Антоніо Латіні і була опублікована у двох томах у 1692 і 1694 роках. Латіні служив стюардом першого міністра іспанського віце-короля Неаполя.[10][11] Цей ранній томатний соус більше нагадував сучасну томатну сальсу .

Соус, подібний до італійсько-американського соусу маринара, в деяких районах Центральної Італії відомий як sugo finto.[12]

Дивитися також

Примітки
  1. Definition of marinara sauce on the Oxford Dictionary website. Процитовано 10 грудня 2013.
  2. Definition of marinara sauce on the Your Dictionary website. Yourdictionary.com. 17 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  3. De Laurentiis, Giada. Marinara Sauce. foodnetwork.com. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 3 травня 2013.
  4. Batali, Mario (5 жовтня 2007). Mario Unclogged: Marinara Sauce Recipe. Serious Eats. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 3 травня 2013.
  5. Ten "Italian" Foods You Won’t Find in Italy. 4 березня 2013. Процитовано 22 травня 2018.
  6. Marco Guarnaschelli Gotti (2007). У Università degli Studi di Scienze Gastronomiche. Grande enciclopedia illustrata della gastronomia [Great Illustrated Encyclopedia of Gastronomy] (італ.). Milan: Mondadori. ISBN 978-88-04-56749-3.
  7. Recipe for Marinara from an Australian website. Процитовано 15 травня 2017.
  8. Info on the origin of marinara sauce on the Italian Chef website. Italianchef.com. 24 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  9. Elizabeth David, Italian Food (1954, 1999), p 319, and John Dickie, Delizia! The Epic History of the Italians and Their Food, 2008, p. 162.
  10. Alan Davidson, «Europeans' Wary Encounter with Tomatoes, Potatoes, and Other New World Foods» in Chilies to Chocolate: Food the Americas Gave the World, (University of Arizona Press) 1992.
  11. Olver, Lynne. Origins of Italian tomato sauce. The Food Timeline. Процитовано 3 квітня 2011.
  12. Paolo Petroni (1985). Il libro della vera cucina fiorentina [The Book of True Florentine Cuisine] (італ.) (вид. 13). Florence: Bonechi. с. 41. ISBN 88-7009-023-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.