Васильки (рослина)

Васи́льок[1][2][3], базилі́к[4][5] (Ocimum) — рід рослин, що складається з близько 35 видів ароматичних однорічних та багаторічних трав'янистих рослин та кущів родини глухокропивових (Lamiaceae), що походять з помірних та тропічних районів Старого Світу.

Васильок
Васильки справжні (Ocimum basilicum)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Ocimeae
Рід: Васильки (рослина) (Ocimum)
L., 1753
Види

Біля 35 видів, у тому числі

Вікісховище: Ocimum

У середньовічній Європі васильок пов'язували із появою скорпіонів. Існувало повір'я, що під горщиками з васильком народжуються скорпіони, і навіть сам його запах формує скорпіона.

Культурне значення

В Україні 14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Серед квітів у букет кладуть васильок. Такий букет називається «маковійчик»[6].

На Зелені свята в деяких місцевостях України дівчата ходять по селах з вінками на голові. Вінки плетуть з конвалії, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають і полин[7]. На Трійцю збирають цілющі трави і квіти, серед яких є також васильок[8]. На Івана Купала дівчата вплітають васильок у вінки[9]. У Медовий Спас у церкві святять васильок і чорнобривці[10].

В деяких регіонах України на свято Богоявлення, яке в народі називають Йорданом, в освячену воду кладуть гілочки сушеного васильку, що додає неймовірно приємного запаху.

Колись в Україні селяни вирощували васильок біля своїх осель. Васильок мав широке ритуальне застосування. На думку етнографів, сакралізація цієї рослини пов'язана з легендами про знайдення хреста Господнього. На місці, де євреї сховали хрест Спасителя, виросла пахуча й цілюща трава, яку в Україні назвали «васильком» від латинської назви basilic, що в перекладі означає священний, величний. За іншою легендою, рослина одержала назву «від імені святого Василя Великого, який, начебто, за життя дуже полюбляв квіти й зелень і завжди прикрашав васильком свою келію».[11].

Див. також

Примітки
  1. Ocimum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Ocimum // Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович.
  3. Васильок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Базилік // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Васильки // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  6. 14 серпня — «Маковея». Українські традиції.
  7. Русалчин тиждень та Зелені свята / Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.
  8. Завтра — Трійця: що можна робити в цей день, а що не можна. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  9. 7 липня — Івана Купала. Українські традиції.
  10. Медовий спас 2018. Що потрібно нести в церкву на освячення. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  11. В. П. Коцур (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 99.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.