Софія Кімантайте-Чюрльонене
Софія Кімантайте-Чюрльонене (лит. Sofija Kymantaitė-Čiurlionienė; 13 березня 1886, Йонішкіс — 1 грудня 1958, Каунас) — литовська письменниця і поетеса, громадський діяч, літературний критик, драматург.
| Софія Кімантайте-Чюрльонене | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
13 березня 1886[1] Йонішкіс, Литва |
| Померла |
1 грудня 1958[1] (72 роки) Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Поховання | Петрашунський цвинтар |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Литва |
| Національність | Литва |
| Діяльність | журналістка, поетеса, письменниця |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | литовська |
| Заклад | Університет Вітовта Великого |
| У шлюбі з | Мікалоюс Константінас Чюрльоніс |
| Діти | Danutė Čiurlionytė-Zubovienėd |
| Нагороди | |
Життєпис
Народилась у шляхетній родині в місті Йонішкіс у часи Російської імперії. 1904 закінчила гімназію в Ризі. У 1904—1907 вивчала медицину в Яґеллонському університеті у Австрії, а пізніше філософію та літературу.
1909 одружилася з Мікалоюсом Чюрльонісом, шлюб укладено в Шатейках. Після смерті чоловіка переїхала до Каунаса разом з дочкою Данутою, де вивчала литовську мову на професійних курсах.
Після початку Першої світової війни виїхала до внутрішньої Росії, до міста Воронеж, де працювала вчителем у місцевій литовській гімназії.
У самостійній Литві
На початку 1920-х повернулася до незалежної Литви. 1925—1938 викладала литовську мову і методику її викладання на відділі гуманітарних наук Університету Вітольда Великого у Каунасі. У 1933—1934 — редагувала чазету «Gimtoji kalba». Займалась міжнародною діяльністю: у 1929—1937 входила до складу литовської делегації при Лізі Націй, займалась громадськими проектами.
Радянська окупація Литви
Після окупації Литви військами СРСР у 1940 році залишилася в Каунасі.
Похована на Петрашунському цвинтарі в Каунасі.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.