Спектр оператора

Спектр оператора — множина чисел, що характеризує лінійний оператор. Використовується в лінійній алгебрі, функціональному аналізі та квантовій механіці.

Нехай A — оператор, що діє в комплексному банаховому просторі E. Комплексне число λ має назву регулярного для оператора A, якщо оператор , що має назву резольвенти оператора A, визначений на всьому E і неперервний. Множина регулярних значень оператора A має назву резольвентної множини цього оператора, а доповнення резольвентної множини спектром цього оператора. Спектр оператора є непорожнім компактом на комплексній площині

В спектрі оператора можна виділяти частини, не однакові по своїх властивостях. Однією з основних класифікацій спектру є наступна:

  1. дискретним (точковим) спектром називається множина всіх власних значень оператора A;
  2. неперервним спектром називається множина значень , при яких резольвента визначена на всюду щільній множині в E, але не є неперервною;
  3. залишковим спектром називається множина точок спектру, що не входять ні до дискретної, ні до безперервної частин.

Максимум модулів точок спектру оператора A називається спектральным радіусом цього оператора і позначається через . При цьому виконується рівність

Резольвента є голоморфною операторнозначною функцією на резольвентній множині. Зокрема, при вона може бути розкладена в ряд Лорана з центром в точці .

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.