Список ссавців України

Список ссавців України включає близько 120 видів сучасних ссавців, поширених в межах території України.

ссавці України
?
Україна
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон Голарктика
Біом помірні широколистяні та мішані ліси, степ, гірський ліс, альпійські луки, прісні води
Місцевість
Континент Європа
Країна Україна
Фауна вищого рангу
За географією фауна Європи
За систематикою ссавці, фауна України
За екологією суходільна й морська фауна
За біогеографією теріофауна України
Період існування
Особливості
Видовий обсяг 134 (разом з натуралізованими й вимерлими після 1500 року)
Чужорідні види муфлон, олень японський, лань, візон річковий, єнот уссурійський, нутрія, ондатра, ракун звичайний, кріль європейський, миша хатня, пацюк сірий, пацюк чорний
Вимерлі види росомаха, тюлень-монах, тур, козиця звичайна, сайгак, довгокрил європейський, кінь дикий, кулан, бабак альпійський, тушканчик малий, політуха сибірська

Список є основою опису і аналізу складу та динаміки фауни, зокрема теріофауни України, а також відправною точкою для усіх систематичних ревізій.

Список постійно змінюється у бік розширення у зв'язку зі збільшенням числа визнаних видів, а також змінами критеріїв включення окремих видів у склад списку (зокрема, види, відомі в історичні часи, види інтродуковані, свійські види тощо). Опублікований у 1999 р. в Україні список має назву «Контрольний список теріофауни України» (Загороднюк, 1999), представлений у виданні «Ссавці України під охороною Бернської конвенції» (Праці Теріологічної школи, випуск 2). За даними С.В. Межжеріна та О.І. Лашкової (2013) за умови внесення до списку напіввільних акліматизованих або реакліматизованих видів і з урахуванням певних новацій у систематиці сліпаків, кількість ссавців у фауні України становить 124 види[1].

Наявні списки

Дотепер впорядковано кілька списків фауни. В цілому у стосунку до України існує лише кілька списків. Ними є:

  • список в монографії Олексія Мигуліна (1938) «Звірі УРСР»;
  • огляд теріофауни в монографії Івана Сокура (1960) «Звірі України»;
  • визначник теріофауни у версії Олександра Корнєєва (1965) «Визначник звірів УРСР»;
  • огляд «Ссавці України під охороною Бернської конвенції» (за ред. І. Загороднюка, 1999);
  • Межжерін С.В., Лашкова О.І. Ссавці України (довідник-визначник) (2013)[1].

Тут наводиться повний перелік таксонів відповідно до публікації «Контрольний список теріофауни України» (1999)[2]:

Обсяги рядів

  • Soriciformes [Insectivora auct.] — ряд Комахоїдні (14 видів)
  • Vespertilioniformes [Chiroptera auct.] — ряд Кажани (26 видів)
  • Caniformes [Carnivora auct.] — ряд Хижі (22 види)
  • Leporiformes [Duplicidentata auct.] — ряд Зайцеподібні (3 види)
  • Muriformes [Rodentia auct.] — ряд Мишоподібні (53 види)
  • Equiformes [Perissodactyla auct.] — ряд Копитні (2 види)
  • Cerviformes [Artiodactyla auct.] — ряд Ратичні (9 видів)
  • Delphiniformes [Cetacea auct.] — ряд Китоподібні (4 види)

Разом маємо: 14 комахоїдних, 26 кажанів, 22 хижих, 56 гризунів, 15 унгулят.

Сумарно у переліку — 134 види, 31 родина.

Природоохоронні статуси

Із 134 зазначених в таблиці видів, 1 перебуває на межі зникнення, 1 — під загрозою зникнення, 2 є уразливими, 6 — близькі до загрозливого стану.

Природоохоронні статуси за оцінками МСОП, позначено так:

CRCritically EndangeredВиди на межі зникнення
ENEndangeredВиди під загрозою вимирання
VUVulnerableУразливі види
NTNear ThreatenedВиди, близькі до загрозливого стану
LCLeast ConcernНайменший ризик
DDData DeficientДаних недостатньо

Контрольний список теріофауни України

Українська назва Латинська назва Статус МСОП Статус в Україні та регіони проживання Зображення
Ряд: Carnivora
Родина: Canidae
Шакал звичайний Canis aureus
Linnaeus, 1758
LC Адвентивний вид. Починаючи з 1998—2000 років, цей вид почав розселення територією України. Може траплятися на всій території країни, найбільш стабільні його поселення сформовано в приморських регіонах, зокрема в заплавах Дунаю, Дністра, Південного Бугу та Дніпра. Однак, згідно зі свідченнями Яворницького, за часів Запорізької Січі це був звичайний звір на території вольностей низових козаків.
Вовк Canis lupus
Linnaeus, 1758
LC В Україні вовк трапляється на всій території, але більш-менш звичайним є тільки в лісовій зоні (Полісся, Лісостеп) та в Карпатах.
Єнот усурійський Nyctereutes procyonoides
Gray, 1834
LC Адвентивний вид. Зустрічається на всій території України, за виключенням Криму. У південних степових регіонах притримується лісів, берегів річок та озер, сільськогосподарських угідь та приміських районів.
Лис корсак Vulpes corsac
Linnaeus, 1768
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. В Україні цей вид відмічений у кількох східних областях (Луганська, Запорізька, Донецька), проте достовірні знахідки останніх 20 років стосуються переважно східних і північно-східних районів Луганщини. Нещодавно вид виявлений також на сході Дніпропетровської області, де його поширення припускалося раніше.
Лисиця звичайна Vulpes vulpes
Linnaeus, 1758
LC В Україні лисиця руда зустрічається по всій території.
Родина: Felidae
Кіт лісовий Felis silvestris
Schreber, 1777
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Сучасний ареал кота лісового в Україні охоплює Карпатський регіон, західне Полісся (Волинська та Рівненська області), Поділля, а також дельти Дунаю та Дністра.
Рись євразійська Lynx lynx
Linnaeus, 1758
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. В Україні номінативна форма поширена на території Полісся — окремі р-ни Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей. Карпатська форма трапляється в Карпатах на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей. До XIX ст. вид був поширений в Карпатах, Поліссі, Лісостепу і Степу.
Родина: Mustelidae
Росомаха Gulo gulo
Linnaeus, 1758
LC Вимерлий в Україні вид. До кінця XIX століття — початку XX століття зустрічалася на Поділлі, Поліссі та на півночі Лісостепу.
Видра річкова Lutra lutra
Linnaeus, 1758
NT Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. В Україні водиться на всій території країни, за виключенням Криму.
Куна кам'яна Martes foina
Erxleben, 1777
LC Куна кам'яна зустрічається на всій території України.
Куна лісова Martes martes
Linnaeus, 1758
LC Зустрічається у лісах Карпатського регіону, Полісся та Лісостепу, але більш звичним вид є на заході та півночі країни.
Борсук європейський Meles meles
Linnaeus, 1758
LC В Україні борсук мешкає на всій території та населяє всі природні зони, проте його поселення розподілені нерівномірно. Вважається рідкісним у рівнинних степах південних областей (рівнинний Крим, південь Одеської, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області).
Горностай Mustela erminea
Linnaeus, 1758
LC Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. В Україні горностай поширений скрізь, окрім Криму та степових приазовських районів Херсонської, Запорізької та Донецької областей.
Тхір степовий Mustela eversmanii
Lesson, 1827
LC Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. У фауні України представлений двома підвидами: номінативним Mustela eversmanni eversmanni, що поширений на більшій частині країни, окрім правобережного Полісся й Карпат і європейський Mustela eversmanni hungaricus, що мешкає на Закарпатті.
Норка європейська Mustela lutreola
Linnaeus, 1761
CR Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Зустрічається норка на всій території України, окрім Кримського півострова. Стабільна чисельність, з тенденцією до збільшення спостерігається на Півдні України у плавнях Дунаю та Дністра.
Ласка мала Mustela nivalis
Linnaeus, 1766
LC Ласка зустрічається по всій території України.
Тхір лісовий Mustela putorius
Linnaeus, 1758
LC Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. В Україні зустрічається повсюдно, крім АР Крим.
Візон звичайний Neovison vison
Schreber, 1777
LC Адвентивний вид. Зустрічається на більшій частині території України, стабільні популяції на заході та півночі країни.
Перегузня звичайна Vormela peregusna
Güldenstädt, 1770
VU Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. В Україні перегузня поширена на території Запорізької, Донецької та Луганської обл. Основними біотопами є відкриті безлісі простори у Степу, рідше — чагарники, долини річок та узлісся лісових масивів у Лісостепу.
Родина: Phocidae
Тюлень-монах звичайний Monachus monachus
Hermann, 1779
EN Вимерлий в Україні вид, що занесений до Червоної книги України. На узбережжі України відмічався в Криму (мис Тарханкут), о. Зміїний, дельті Дунаю.
Родина: Procyonidae
Ракун звичайний Procyon lotor
Linnaeus, 1758
LC Адвентивний вид. У дикому вигляді в Україні не зустрічається. Однак відомі випадки, коли бачили групи по 5–10 особин за 10–30 км від кордонів України з Білоруссю, де вони зимували в дуплах вікових дерев. Імовірно, що ці єноти живуть і на теренах України, в північних районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей.
Родина: Ursidae
Ведмідь бурий Ursus arctos
Linnaeus, 1758
LC Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Ареал в Україні в минулому охоплював лісову, лісостепову і частково степову зони. Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.).
Ряд: Cetartiodactyla
Родина: Balaenopteridae
Смугач малий Balaenoptera acutorostrata
Lacépède, 1804
LC Фантомний вид фауни України. Було декілька випадків спостереження смугаста малого у Чорному морі (у 1880 та 1926 роках)
Родина: Bovidae
Зубр Bison bonasus
Linnaeus, 1758
VU Реакліматизований вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. В Україні раніше зустрічалися в лісних районах по всій країні, на даний момент утримуються на заповідних територіях у Волинський, Київській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Вінницькій областях; іноді заходить до Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника з території Білорусі.
Тур Bos primigenius
Bojanus, 1827
EX Вимерлий вид. В Україні населяв степи, лісостепи, мішані ліси і був мисливською твариною, вимер у XVII столітті.
Муфлон Ovis musimon
Pallas, 1811
CR Адвентивний вид. В Україні муфлон населяє Кримські гори та окремі райони півдня країни (заповідник Асканія-Нова, острів Джарилгач та острів Бирючий)
Козиця звичайна Rupicapra rupicapra
Linnaeus, 1758
LC Вимерлий в Україні вид. На території Україні до 19 століття популяція козиць існувала в межах Карпат.
Сайгак Saiga tatarica
Linnaeus, 1766
CR Вимерлий у дикій природі України вид. У минулому сайгак заселяв степи України на захід до самих Карпат. Вид зник на теренах України у XIX столітті внаслідок прямого переслідування людиною. Сьогодні в Україні утримується у напіввільних умовах у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова».
Родина: Cervidae
Лось звичайний Alces alces
Linnaeus, 1758
LC У кінці XX століття заселяв усю лісову і лісостепову смугу на південь до Карпат (але в самих Карпатських горах відсутній), Середнього Подніпров'я та Сіверського Дінця. На сьогодні відбувається зворотне скорочення південних меж видового ареалу.
Сарна європейська Capreolus capreolus
Linnaeus, 1758
LC Типовий вид фауни України. Зустрічається на всій території країни.
Олень благородний Cervus elaphus
Linnaeus, 1758
LC В Україні зустрічається два підвиди благородного оленя, номінативний — Cervus elaphus hippelaphus, що мешкає на більшій території країни та рідкісний кримський підвид — Cervus elaphus brauneri, що зустрічається у Кримських горах.
Олень японський Cervus nippon
Temminck, 1838
LC Адвентивний вид. Зустрічається у лісових урочищах по всій Україні.
Лань Dama dama
Linnaeus, 1758
LC Адвентивний вид. Розводиться на заповідних територіях на всій території України
Родина: Delphinidae
Дельфін білобокий Delphinus delphis
Linnaeus, 1758
LC Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається по всій акваторії територіальних вод України в Чорному морі, представлений підвидом Delphinus delphis ponticus.
Афаліна звичайна Tursiops truncatus
Montagu, 1821
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Трапляється по всій акваторії Чорного моря, включаючи територіальні води України. В прибережних зонах і на мілководдях зустрічальність відносно вища, особливо в весняний і осінній періоди. В Чорному морі представлений ендемічним підвидом Tursiops truncatus ponticus.
Родина: Phocoenidae
Фоцена звичайна Phocoena phocoena
Linnaeus, 1758
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Трапляється во всій акваторії територіальних вод України у Чорному та Азовському морях. У фауні України представлений ендемічним підвидом Phocoena phocoena relicta.
Родина: Suidae
Свиня дика Sus scrofa
Linnaeus, 1758
LC В Україні вид поширений у Карпатах (до висоти 1 800 м), Кримських горах, у лісовій, лісостеповій смугах, а також у лісах та сільськогосподарських угіддях степової зони.
Ряд: Chiroptera
Родина: Rhinolophidae
Підковоніс великий Rhinolophus ferrumequinum
Schreber, 1774
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Є одним з домінантів печерних скупчень кажанів в Криму та на Закарпатті (поза межами цих регіонів відома лише одна реєстрація в Чернівецькій області).
Підковоніс малий Rhinolophus hipposideros
Bechstein, 1800
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні поширений у карпатському регіоні, Поділлі, Придністров’ї, Криму.
Родина: Vespertilionidae
Широковух звичайний Barbastella barbastellus
Schreber, 1774
NT Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Основними місцями перебування є лісова та лісостепова смуги Правобережжя, Карпатські та Кримські гори. Знайдений в Київській, Житомирській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій областях та в Криму.
Пергач північний Eptesicus nilssonii
Keyserling & Blasius, 1839
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Територією Україні проходить південна межа ареалу, ареал обмежений західними та північними областями (Карпати, Полісся), кілька переважно давніх знахідок відомо з Середнього Подніпров’я та Слобожанщини. Карпатська популяція ізольована від поліської.
Пергач пізній Eptesicus serotinus
Schreber, 1774
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Поширений на всій території України. Звичайний вид Поділля та Придніпров’я, Рідше трапляється в інших регіонах: Поліссі, Карпатах, гірському Криму та степу.
Довгокрил звичайний Miniopterus schreibersii
Kuhl, 1817
NT Вимерлий на території України вид, занесений до Червоної книги. На початку XX століття був відомий як чисельний вид, що був поширений в Криму та на Закарпатті. Останній раз зафіксовано: в Криму — в 1947 р., в Закарпатській обл. — в 1993 р.
Нічниця довговуха Myotis bechsteinii
Kuhl, 1817
NT Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Поширення в Україні обмежене Карпатами, прикарпатськими областями та Поділлям.
Нічниця гостровуха Myotis blythii
Tomes, 1857
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні поширений в Криму, на Закарпатті та у Середньому Придністров’ї.
Нічниця Брандта Myotis brandtii
Eversmann, 1845
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Територією України проходить південна межа ареалу, поширення виду в Україні залишається слабо вивченим, дотепер відомо лише дванадцять зимових і літніх місцезнаходжень на території Карпат, Прикарпаття та Придінців'я.
Нічниця ставкова Myotis dasycneme
Boie, 1825
NT Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається спорадично на всій території країни, переважно у Львівській, Київській, Полтавській, Харківській, Одеській, Тернопільській, Вінницькій та Донецькій областях.
Нічниця водяна Myotis daubentonii
Kuhl, 1817
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Поширений на більшій частині території країни за винятком Криму та деяких ділянок півдня степової зони.
Нічниця триколірна Myotis emarginatus
É. Geoffroy, 1806
LC Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Знайдений у Криму, на Закарпатті та на півночі Чернівецької області.
Нічниця велика Myotis myotis
Borkhausen, 1797
LC Основними регіонами поширення є Карпати та Прикарпаття у межах Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
Нічниця вусата Myotis mystacinus
Kuhl, 1817
LC На території Україні поширення виду обмежене західними областями (підвид Myotis mystacinus alcathoe) та приморськими степами й Гірським Кримом (підвид Myotis mystacinus aurascens).
Нічниця війчаста Myotis nattereri
Kuhl, 1817
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається спорадично по всій країні, зокрема в окремих місцях Закарпатської, Львівської, Хмельницької, Чернівецької, Житомирської, Вінницької, Одеської та Черкаської областей, Криму.
Вечірниця велетенська Nyctalus lasiopterus
Schreber, 1780
VU Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Більшість знахідок виду належні до лісостепової та степової зон, окремі знахідки відомі з Полісся та Кримських гір.
Вечірниця мала Nyctalus leisleri
Kuhl, 1817
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Спорадично поширена на більшій частині території країни, окрім приморських районів Запорізької та Донецької областей та високогірних районів Карпат.
Вечірниця дозірна Nyctalus noctula
Schreber, 1780
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається по всій території країни, надаючи перевагу лісним та лісостеповим районам.
Нетопир середземноморський Pipistrellus kuhlii
Khul, 1817
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Починаючи з 1990-х років поширився майже по всій території України, окрім західного Полісся та більшої частини Карпат.
Нетопир лісовий Pipistrellus nathusii
Keyserling & Blasius, 1839
LC Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. Є звичайним видом на Поліссі, нечисленний — у Лісостепу та Карпатах, Рідкісний — на Поділлі, у степовій зоні та Криму.
Нетопир карлик Pipistrellus pipistrellus
Schreber, 1774
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Звичайний вид на Закарпатті, нечисленний на Поліссі та у Лісостепу, Рідкісний на Поділлі, в Карпат і Криму, у степовій частині країни — дуже рідкісний у виводковий період і звичайний під час міграцій.
Нетопир пігмей Pipistrellus pygmaeus
Leach, 1825
LC Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. Є нечисленним видом на Поліссі, у Лісостепу та Придінців'ї, рідкісний — на Поділлі й Закарпатті.
Нетопир кажановидний Pipistrellus savii
Bonaparte, 1837
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги. Українська частина ареалу представлена двома сегментами у приморській зоні Головного пасма Кримських гір, на ділянках КараДаг–Судак та Ялта–Алупка
Вухань звичайний Plecotus auritus
Linnaeus, 1758
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Ппоширений по всій території, окрім степових районів, ізольовано у Гірському Криму. Найбільш суцільним є ареал у Поліссі.
Вухань австрійський Plecotus austriacus
Fischer, 1829
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Поширення виду в Україні обмежене переважно західними (Закарпатська, Львівська, Івано-франківська та Тернопільська) та приморськими (Одеська, Херсонська, Запорізька та Крим) областями.
Лилик двоколірний Vespertilio murinus
Linnaeus, 1758
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається спорадично по всій території України.
Ряд: Eulipotyphla
Родина: Erinaceidae
Їжак європейський Erinaceus europaeus
Linnaeus, 1758
LC Цей вид інколи (особливо у давній літературі) згадують для фауни України, проте скоріш за все це був інший вид — їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus), який є більш характерним для України.
Їжак білочеревий Erinaceus roumanicus
Barrett-Hamilton, 1900
LC Мешкає по узліссях листяних лісів, степових ярах, балках, берегах каналів і лісосмугах по всій території України
Їжак вухатий Hemiechinus auritus
Gmelin, 1770
LC Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Знахідки на території країни відомі з Луганщини та Донеччини.
Родина: Soricidae
Білозубка білочерева Crocidura leucodon
Hermann, 1780
LC Недостатньо відомий вид, занесений до Червоної книги України. Ще 50 років тому мешкав по всій Україні. Зараз зустрічається на півдні в цілинних степах Херсонської області та у Криму, а також на заході у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Білозубка мала Crocidura suaveolens
Pallas, 1811
LC Зустрічається у всіх природних зонах на всій території України.
Рясоніжка мала Neomys anomalus
Cabrera, 1907
LC Рідкісний реліктовий вид, занесений до червоної книги України. На території України вид поширений в лісовій та лісостеповій зонах Правобережжя, в Карпатах, в плавнях Дніпра та Дунаю, в Кримських горах, на Лівобережжі — спорадично в лісовій та лісостеповій зонах.
Рясоніжка велика Neomys fodiens
Pennant, 1771
LC В Україні вид відомий найбільше з Карпат та суміжних з Карпатами регіонах, спорадично реєструється в інших областях, на схід — до Сумщини, Харківщини, північної Луганщини та Донеччини. Не зустрічається у степовій зоні та Криму.
Мідиця альпійська Sorex alpinus
Schinz, 1837
NT Рідкісний реліктовий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні населяє лісовий та субальпійський пояс Карпат у межах Закарпатської та Івано-Франківської областей.
Мідиця звичайна Sorex araneus
Linnaeus, 1758
LC В Україні — один з найпоширеніших видів своєї родини, найхарактерніший для лісової та лісостепової смуг, долинами річок і мережею байраків проникає глибоко у степ.
Мідиця середня Sorex caecutiens
Laxmann, 1788
LC Мешкає у лісовій та лісостеповій зонах.
Мідиця мала Sorex minutus
Linnaeus, 1766
LC Зустрічається по всій території України, за виключенням південних степових районів, також мешкає у гірському Криму.
Родина: Talpidae
Хохуля руська Desmana moschata
Linnaeus, 1758
EN Рідкісний реліктовий вид, занесений до Червоної книги України. У межах України дніпровська популяція проіснувала до початку минулого століття, донська (у басейні Сіверського Дінця) — до 1980-х рр. З 1970-х рр. хохулю регулярно відмічають у верхній течії Сейму.
Кріт європейський Talpa europaea
Linnaeus, 1758
LC Типовий вид фауни України, зустрічається по всій території країни.
Ряд: Lagomorpha
Родина: Leporidae
Заєць сірий Lepus europaeus
Pallas, 1778
LC Типовий вид фауни України, зустрічається по всій країні, уникаючи суцільних лісових насаджень та районів з високим сніговим покровом.
Заєць білий Lepus timidus
Linnaeus, 1758
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. До 19 століття водився в Карпатах, до останнього часу вважався зниклим й в інших регіонах країни. Зараз достовірно відмічений в північних районах Сумщини, Чернігівщини та Житомирщини, передбачається мешкання в сусідніх районах Рівненської області.
Кріль європейський Oryctolagus cuniculus
Linnaeus, 1758
NT Адвентивний вид. У XIX ст. дикого кролика завезено на південь України — в Одеську, Миколаївську, Херсонську області та АР Крим, де вони утворили стабільні популяції.
Ряд: Perissodactyla
Родина: Equidae
Кінь дикий Equus ferus
Boddaert, 1785
EN Зниклий у природі вид, занесений до Червоної книги України. На території України раніше був досить численний тарпан (Equus ferus ferus), що зустрічався на всій території, але вимер у 1918 році. З 2014-го року в Україні запущений проект по розведенню тарпаноподібних коней, близько 30 особин завезено в Парк природи «Беремицьке» (Козелецький район, Чернігівська область). Крім того в Україні акліматизовано коней Пржевальського (Equus ferus przewalskii) у заповіднику Асканія-Нова та в Чорнобильській зоні відчуження.
Кулан Equus hemionus
Pallas, 1775
NT Вимерлий у дикій природі України та реакліматизований вид. З території України підвид Туркменський кулан (Equus hemionus kulan) зник близько 17 століття, наразі реакліматизований у заповіднику Асканія-Нова, на острові Бирючий та у заказнику "Тарутинський степ".
Ряд: Rodentia
Родина: Castoridae
Бобер європейський Castor fiber
Linnaeus, 1758
LC На середину 20 ст. вид мав низьку чисельність і обмежене поширення. На той час в Україні окремі колонії європейських бобрів збереглись по річках Київської, Чернігівської, Житомирської, Волинської областей та на півночі Донецької області. Тепер бобри мешкають майже на всій території України, крім більшої частини степу, Криму.
Родина: Cricetidae
Щур водяний Arvicola amphibius
Linnaeus, 1758
LC Зустрічається у водоймах по всій території України.
Щур гірський Arvicola scherman
Shaw, 1801
LC В Україні щур гірський мешкає у Карпатах та сусідніх із ними районах
Снігурка звичайна Chionomys nivalis
Martins, 1842
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Відомі знахідки в Україні відносяться до субальпіки в межах висот 1300–2000 метрів над рівнем моря. Ареал в Україні фрагментований на кілька ділянок у Чорногорі і Ґорґанах (можливо, також Свидовці й Марамарошах).
Хом'ячок сірий Cricetulus migratorius
Pallas, 1773
LC Недостатньо відомий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається у степовій зоні, Лісостепу та Криму. В перший половині ХХ ст. його також знаходили на південних районах Київської, Сумської та Чернігівської обл.
Хом'як звичайний Cricetus cricetus
Linnaeus, 1758
LC Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні в середині ХХ ст. був поширений повсюдно за виключенням високогір’я. Зараз в континентальній Україні трапляється спорадично на всій території, на більший частині АР Крим звичайний вид.
Сліпушок степовий Ellobius talpinus
Pallas, 1770
LC Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Раніше зустрічався по всій степовій зоні на схід від Південного Бугу. Наразі західний сегмент ареалу суттєво скорочується і відносно потужні популяції збереглися лише у Степовому Криму та Придінців’ї.
Строкатка степова Lagurus lagurus
Pallas, 1773
LC Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Поширений на схід від Дніпра в межах степової та лісостепової зон. Ареал інтенсивно скорочується, на теренах Придніпровської низовини вид, ймовірно, зник.
Полівка північна Microtus agrestis
Linnaeus, 1761
LC Зустрічається по всій території України, за виключенням степових регіонів та Криму.
Полівка звичайна Microtus arvalis
Pallas, 1778
LC Вид широко поширений у фауні України, його ареал займає все Правобережжя та на північ Лівобережжя (Чернігівське Полісся).
Полівка лучна Microtus levis
Miller, 1908
LC В Україні поширення виду обмежено переважно степовою і лісостеповою смугами.
Полівка алтайська Microtus obscurus
Eversmann, 1840
LC В Україні вид поширений у двох ізольованих один від одного регіонах — у Криму та на Луганщині. У фауні Криму він відомий як відокремлений від інших, географічно ізольований підвид Microtus obscurus iphigenia.
Полівка економка Microtus oeconomus
Pallas, 1776
LC В Україні вид зустрічається у лісовій та лісостеповій зонах.
Полівка соціальна Microtus socialis
Pallas, 1773
LC Ареалом проживання є степова зона Лівобережжя та Крим.
Полівка підземна Microtus subterraneus
de Selys-Longchamps, 1836
LC В Україні населяє Кримські гори та та більшість іншої території країни, крім південного степу.
Полівка татринська Microtus tatricus
Kratochvíl, 1952
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України.Вузькоареальний вид, відомий виключно з Карпатської дуги, де населяє смугу букових і буково-ялинових лісів в межах висот 300–1000 м. Більшість знахідок в Україні відноситься до Чорногірського масиву (Закарпатська, Івано-Франківська області).
Нориця руда Myodes glareolus
Schreber, 1780
LC Поширений у лісовій і лісостеповій природних зонах України, Карпатами. Час від часу, заселяє північ степової зони
Ондатра Ondatra zibethicus
Linnaeus, 1766
LC Адвентивний вид. В Україну ондатра вперше була завезена в 1944 році, з тих пір розповсюдилась по всій країні. Зазвичай вони населяють заболочені райони біля прісноводних або солоноводних водоймищ, річок, озер або ставків, по мірі того, як болота зникають в результаті людської діяльності, переселяється до районів зрошувальних каналів.
Родина: Dipodidae
Тушкан великий Allactaga major
Kerr, 1792
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Мешкає на відкритих ландшафтах у Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та у всіх степових областях, окрім Одеської.
Тушканчик малий Pygeretmus pumilio
(Kerr, 1792)
LC У доісторичні часи був поширений на Слобожанщині, Полтавщині й півдні України. Посилаючись на описи О. Д. Нордманна, допускається, що в Криму цей гризун мешкав іще в середині XIX століття. Зараз регіонально вимер.
Мишівка лісова Sicista betulina
Pallas, 1779
LC Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Поширений у лісовій, лісостеповій зонах та у Карпатах.
Мишівка темна Sicista severtzovi
Ognev, 1935
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Раніше був поширений у степовій зоні на схід від Дніпра. Наразі в Україні достовірно відомий лише за знахідками з лівобережжя Сіверського Дінця.
Мишівка донська Sicista strandi
Formozov, 1931
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. У минулому був поширений у байрачних степах Придінців'я. Наразі достовірні знахідки в Україні відомі лише з Луганщини, переважно з заповідних ділянок Стрільцівського та Провальського степів.
Мишівка степова Sicista subtilis
Pallas, 1773
LC Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Поширена від Південного Бугу на схід до Сіверського Дінця в межах степової та лісостепової зон, включаючи Крим. Виходячи з останніх досліджень, у межиріччі Бугу та Дністра вид, ймовірно, зник.
Кандибка пустельний Stylodipus telum
Lichtenstein, 1823
LC Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні поширення обмежено аренами Нижнього Дніпра (Херсонська область, частка Миколаївської області на Кінбурнському півострові).
Родина: Echimyidae
Нутрія Myocastor coypus
(Molina, 1782)
LC Адвентивний вид. Трапляється в Україні переважно в місцях штучного утримання й розведення, проте демонструє тенденцію до натуралізації.
Родина: Gliridae
Соня лісова Dryomys nitedula
Pallas, 1778
LC Зустрічається у лісовій та лісостеповій зонах, а також у Карпатах.
Жолудниця європейська Eliomys quercinus
Linnaeus, 1766
NT Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Знахідки відомі у Черкаській, Київській, Рівненській та Закарпатській областях. Ареал інтенсивно скорочується. Вид на даний момент зберігся на Волині та у Центральному Поліссі.
Вовчок сірий Glis glis
Linnaeus, 1766
LC В Україні поширений у лісовій, лісостеповій зонах, Карпатах та лісових насадженнях північного степу.
Ліскулька Muscardinus avellanarius
Linnaeus, 1758
LC Цей вид характерний для лісових районів західних, центральних та північних областей України.
Родина: Muridae
Аподемус польовий Apodemus agrarius
Pallas, 1771
LC В Україні вид найхарактерніший для лісової і лісостепової смуг, але долинами великих рік проникає далеко на південь, вглиб степової зони, де нерідко формує потужні популяції в заплавах дельт великих річок.
Мишак жовтогорлий Sylvaemus flavicollis
Melchior, 1834
LC Спорадично мешкає по всій території України, надаючи перевагу лісовим регіонам.
Мишак лісовий Sylvaemus sylvaticus
Linnaeus, 1758
LC Спорадично мешкає по всій території України, уникаючи відкритих степових районів півдня країни.
Мишак уральський Sylvaemus uralensis
Pallas, 1811
LC Зустрічається на всій території України.
Мишак степовий Sylvaemus witherbyi
Pallas, 1811
LC Мешкає у деяких степових районах півдня країни (південні Миколаївська, Херсонська області та рівнинний Крим)
Мишка лучна Micromys minutus
Pallas, 1771
LC Мешкає на всій території України, віддаючи перевагу відкритим ландшафтам.
Миша хатня Mus musculus
Linnaeus, 1758
LC Адвентивний вид. Зустрічається по всій території України.
Миша курганцева Mus spicilegus
Petényi, 1882
LC В межах України вид поширений в степу, проте за останні десятиліття його ареал суттєво розширився на північ у Лісостеп.
Пацюк коричневий Rattus norvegicus
Berkenhout, 1769
LC Адвентивний вид. Зустрічається по всій території України.
Пацюк чорний Rattus rattus
Linnaeus, 1758
LC Адвентивний вид. За межами людських поселень зустрічається тільки у двох районах — у ялівцевих лісах південнобережжя Криму (де вважається реліктовим видом) та у глухих куточках Полісся, де в зимовий час стає синантропом, проте влітку виселяється у природу.
Родина: Sciuridae
Бабак степовий Marmota bobak
Muller, 1776
LC Ще у 18—19 століттях був поширений в степовій зоні. Наразі в Україні бабаки збереглися в окремих районах на Харківщині та Луганщині У межах Регіонального ландшафтного парку «Диканський» на Полтавщині успішно проводиться акліматизація бабаків.
Бабак альпійський Marmota marmota
Linnaeus, 1758
LC Вимерлий в Україні вид. На території Українських Карпат колись мешкав підвид бабака альпійського — широкомордий альпійський бабак (Marmota marmota latirostris), проте на початку 20 століття був повністю винищений. Зараз обговорюються спроби його реінтродукції, бажаного цього ж підвиду, але через його невелику численність необхідні заходи з охорони переселеної популяції, що уповільнить здійснення конкретних кроків.
Політуха сибірська Pteromys volans
Linnaeus, 1758
LC Вимерлий в Україні вид. У XVIII та на початку XX століття цей вид згадували для північних частин країни (Сумщина та Чернігівщина)
Вивірка звичайна Sciurus vulgaris
Linnaeus, 1758
LC В Україні вивірки мешкають переважно в межах лісової зони (Карпати, Полісся, Лісостеп), проте завдяки численним спробам їх розселення зустрічаються у паркових зонах і приміських лісах багатьох районів, у тому числі й у межах степової зони. В України цей вид представлений декількома підвидами: вивірка українська (Sciurus vulgaris ukrainicus) — на більший території країни, вивірка карпатська (Sciurus vulgaris carpathicus) — у гірській та передгірній смузі Карпат, вивірка телеутка (Sciurus vulgaris exalbidus) — акліматизована в Криму і в Подінців'ї.
Ховрах європейський Spermophilus citellus
Linnaeus, 1766
VU У 1970-х траплявся в Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях, у 1980-х був рідкісним на березі Дністра. Згідно з ЧКУ (2009) може вважатися регіонально вимерлим.
Ховрах одеський Spermophilus odessanus
(Nordmann 1842)
Згідно з ЧКУ (2009) вид поширений на південному заході України (Одеська, Миколаївська й Херсонська області), поодинокі колонії залишились у Волинській, Житомирській і Дніпропетровські областях
Ховрах малий Spermophilus pygmaeus
Pallas, 1778
LC Поширений у сухій степовій місцевості: на південному сході, Дніпропетровщині, Херсонщині, Криму.
Ховрах крапчастий Spermophilus suslicus
Güldenstädt, 1770
NT Згідно з ЧКУ (2009) це нечисленний вид, колонії якого знаходяться в Луганській і Харківській областях
Родина: Spalacidae
Сліпак піщаний Spalax arenarius
Reshetnik, 1939
EN Ендемік півдня України, а саме нижньодніпровського піщаного лісостепу й лук. Основна частина населення перебуває в межах Чорноморського біосферного заповідника. За межами заповідника населення дуже фрагментоване.
Сліпак буковинський Spalax graecus
Nehring, 1898
NT Зустрічаються у південно-західній Україні. Живуть на схилах гір, іноді на сіножатях і посівах багаторічних трав.
Сліпак понтичний Spalax leucodon
Nordmann, 1840
DD В Україні вид мешкає у північно-західному Причорномор’ї (Одеська область), Буковина (межиріччя Дністра і Прута).
Сліпак звичайний Spalax microphthalmus
Nehring, 1897
LC Найпотужніші популяції збереглися на сході України, в Донецько-Донських степах.
Сліпак подільський Spalax zemni
Erxleben, 1777
VU Ендемік Правобережного Степу і Лісостепу, південної частини лісової зони України, де зустрічається досить спорадично. Основним середовищем проживання цього виду є незайманий степ. Також може жити біля доріг, в лісосмугах, сільськогосподарських угіддях, а нещодавно був знайдений на колишніх військових полігонах. Не уникає піщаних ґрунтів.

Див. також

Джерела

  • Абелєнцев В. I. Фауна України. Куницеві. — Київ: Наук. думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1: Ссавці. Вип. 2).
  • Абелєнцев В. I., Підоплічко I. Г. Ряд Комахоїдні — Insectivora / Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — том 1, вип. 1. — С. 70-228.
  • Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera / Фауна України. Ссавці. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. — том 1, вип. 1. — С. 229—446.
  • Загороднюк І., Жила С., Покиньчереда В. Контрольний список аборигенної теріофауни України, акроніми видових назв, сучасний охоронний статус видів та очікувані його зміни за категоріями ЧКУ (1994) // Вестник зоологии. — 1998. — Том 32, № 5-6. — С. 149—150.
  • Дулицкий А. И., Товпинец Н. Н. Аннотированный список млекопитающих Крыма // Памяти профессора Александра Александровича Браунера (1857—1941). — Одесса: Музейный фонд им. А. А. Браунера; Астропринт, 1997. — С. 92-100.
  • Загороднюк І. В. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України: склад, номенклатура та видове багатство // Доповіді НАН України. — 1998. — N 4. — С. 180—186.
  • Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—131.
  • Загороднюк І. В. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. — (Пра-ці Теріологічної Школи, випуск 5).
  • Загороднюк І., Покиньчереда В. Таксономія ссавців Східнокарпатського регіону // Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника. — Київ: Ін-т зоол. НАН України, 1997. — С. 16-23. — (Вестник зоологии Supplement, № 5).
  • Корнєєв О. П. Визначник звірів УРСР. — Видання друге. — Київ : Рад. школа, 1965. — 236 с.
  • Крыжановский В. И., Емельянов И. Г. Класс млекопитающие // Топачевский В. А. (ред.). Природа Украинской ССР. Животный мир. — Киев : Наук. думка, 1985. — С. 197—234.
  • Мигулін О. О. Звірі УРСР (матеріали до фауни). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1938. — 426 с.
  • Сокур I. Т. Ссавці фауни України та їх господарське значення. — Київ: Держучпедвид., 1960. — 211 с.
  • Татаринов К. А. Звірі західних областей України. Екологія, значення, охорона. — Київ : Вид во АН УРСР, 1956. — 188 с.

Посилання

  1. Межжерін С.В., Лашкова О.І. Ссавці України (довідник-визначник). – К.: Наукова думка, 2013. – 357 с.
  2. Контрольний список теріофауни України
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.