Спіро Китанчев

Спіро Китанчев (болг. Спиро Гьорев Китинчев) — болгарський, югославський та македонський політик-націоналіст, мер міста Скоп'є у 1941-1944 роках.

Спіро Китанчев
болг. Спиро Гьорев Китинчев
болг. Спиро Гьорев Китинчев
мер Скоп'є
1941  1944
Прем'єр-міністр Незалежної Республіки Македонія
1944
Попередник держава створена
Наступник держава ліквідована
Народився 1895(1895)
Скоп'є, Королівство Сербів Хорватів та Словенців
Помер 1946(1946)
Idrizovod, Гази-Баба, Скоп'євський регіон, Македонія
Відомий як політик
Громадянство Болгарія, Югославія, Незалежна республіка Македонія
Національність македонець
Освіта Лозанський університет і Солунська болгарська чоловіча гімназія
Політична партія Внутрішня македонсько-одринська революційна організація
Батько Q19206512?

Дитинство та юність

Спіро Китанчев народився у 1895 році в македонському місті Скоп'є. Навчався у болгарській школі в Салоніках. У роки Першої світової війни, коли болгарська армія окупувала місто продовжив навчання у Швейцарії в місті Лозанна. У той же час його батько був мером міста при болгарській військовій адміністрації[1].

Політична діяльність та погляди

У Швейцарії увійшов в організацію македонських студентів MYSRO. 16 грудня 1918 року Китанчев стає одним з організаторів студентського союзу «Генеральна Рада». У 1919 році в ході засідань Паризької мирної конференції працює над ідеєю створеннянезалежної багатонаціональної республіки Македонія. На його думку, яку він викладав у меморандумі «Endependans Masedonien» країна повинна взяти за приклад державний устрій Швецарії, тобто стати конфедерацією. У кінці 1919 року Китанчев повернувся в Скоп'є та став одним із засновників журналу «Промінь», в якому розпочав пропаганду своєї політичної концепції. У тому ж 1919 році стає членом районного комітету Внутрішньої македонської революційної організації (ВМРО). Одночасно з цим стає членом Демократичної партії Македонії. Обидві організації в які входив Китанчев ставили мету створити незалежну Македонію. [5] У 1936 році був включений в демократичній організації MANAPO (Македонський народний союз)[2].

Друга світова війна

Після поразки Королівського Югославії в квітні 1941 року Китанчев став мером Скоп'є. Незважаючи на зміну окупаційної адміністрації з німецької на болгарську посада за ним збереглася.

Німецькі та болгарські війська, які окупували Македонію до 1944 року, активно підтримували македонських націоналістів, в тому числі і особисто Спіро Китанчева. У зв'язку з виведенням з Македонії болгарських військ влада була передана націоналістичній македонській організації ВМРО, хоча її лідер Ванч Михайлов виступив проти одностороннього проголошення незалежності, вступивши в конфлікт зі Спіро Китанчевим. У 1944 році, бачачи поразку Вермахту у війні з СРСР та Союзниками Спіро Китанчев намагається заснувати македонську державність, проголосивши створення Незалежної Республіки Македонія.

Однак, вже 8 вересня 1944 року, після провалу спроб створити незалежну Республіку Македонію, Китанчев покидає Скоп'є разом з болгарськими військами[3].

Арешт та суд

Після виїзду зі Скоп'є оселився в Кюстендилі, де на початку жовтня 1944 року був заарештований представниками болгарського уряду Вітчизняного фронту та переданий югославським комуністам. У процесі, який тривав з 25 травня по 2 червня 1945 року, Китанчев звинувачувався у націоналізмі та колабораціонізмі та підтриманні македонського сепаратизму. Спіро Китанчев не заперечував обвинуваченню та був визнаний винним за всіма епізодами та засуджений до 20 років каторжних робіт[4][5].

Смерть

У 1946 році помер у тюремній камері Ідризово від туберкульозу і тортур.

Примітки

  1. Минчев, Димитър (1995). Българските акционни комитети в Македония - 1941 г.. София: Македонски научен институт. с. 26. Процитовано 28 січня 2015.
  2. Кратка справка от сайта http://znam.bg ,взето на 11.12.2010 г. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 26.04.2015.
  3. Михайлов, Иван. Спомени II. Освободителна борба 1919—1924, Льовен, 1965, стр. 144.
  4. Църнушанов, Коста. Македонизмът и съпротивата на Македония срещу него, Университетско издателство «Свети Климент Охридски», София, 1992, стр. 256—259.
  5. Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893—1934). Биографично-библиографски справочник, София, 2001, стр. 78.

Література

  1. Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893—1934). Биографично-библиографски справочник, София, 2001, стр. 78.
  2. Църнушанов, Коста. Македонизмът и съпротивата на Македония срещу него, Университетско издателство «Свети Климент Охридски», София, 1992, стр. 256—259.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.