Сречко Неделькович

У шахи навчився грати в 13 років, а його першим учителем був старший брат. Після Другої світової війни переїхав до Белграда, а 1946 року досягнув першого шахового успіху, посівши 2-ге місце на чемпіонаті Югославської Народної Армії. Титул майстра отримав за результати, показані у фіналах чемпіонатів Югославії у 1949 і 1950 роках, тоді як титул міжнародного майстра ФІДЕ присудила йому за перемогу на міжнародному турнірі в Белграді в 1951 році. 1952 року посів 2-ге місце (позаду Артура Бісгаєра) у Відні. У цей період уже належав до чільної когорти югославських шахістів, представляючи національну збірну в багатьох міжнародних матчах. 1957 року посів 6-те місце у фіналі чемпіонату країни, і виступив на командному чемпіонаті Європи, який відбувся у Відні, завоювавши срібну медаль. 1959 року поділив 2-ге місце (позаду Борислава Івкова, разом з Ніколою Караклаїчем і Савою Вуковичем) у Белграді, а 1961 року вдруге в кар'єрі виступив в Обергаузені на командному чемпіонаті Європи, знову вигравши срібну медаль[1]. У цей період завершив шахову кар'єру, присвятивши себе професійної діяльності.

За даними ретроспективної системи Chessmetrics, максимальну силу гри показував у вересні 1957 року, займаючи тоді 55-те місце у світі[2].

Зі збірною Югославії був пов'язаний упродовж 30 років як гравець, тренер і капітан. Треновані при ньому югославські гравці виграли в 1950 році у Дубровник золоті медалі шахової олімпіади. Виконував функції капітана національної команди під час олімпіад у Москві (1956), Гавані (1966) та Буенос-Айресі (1978), а також на командному чемпіонаті Європи в Скарі (1980).

1947 року заснував шаховий клуб "Црвена Звезда" у Белграді, членом якого був усе життя.

Сім'я Сречко Недельковича відома зав своїми шаховими досягненнями. Дружина, Вериця Неделькович (дівоче прізвище Йованович), з середини 1950-х до кінця 1960-х років належала до першої десятки провідних шахісток світу, зокрема п'ять разів взяла участь у турнірах пертенденток. Двічі взяла участь в шахових олімпіадах і була шестиразовою чемпіонкою Югославії. За свої досягнення, 1977 року отримала почесне звання гросмейстера серед жінок. Двоє синів, а також онук, досягли рівня кандидатів у національні майстри.

Сречко Неделькович досягнув також значних успіхів у професійній діяльності. 1952 року отримав диплом лікаря. В наступних роках працював асистентом в Белградському університеті, в 1959 році отримавши звання професора. Упродовж тридцяти років (1959-1989) керував Інститутом серцево-судинних захворювань, одним із засновників якого був. Співпрацював зі всесвітньо відомим кардіохірургом Майклом деБейкі. Спадщина Сречко Недельковича включає 8 книг, 212 наукових статей і 136 інших документів, пов'язаних з медичною тематикою.

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, "Szachy od A do Z", tom II, Warszawa 1987, str. 766
• ChessBase Megabase 2010
• В Пам'ять - Сречко Неделькович ((англ.))

• Партії Сречко Недельковича в базі Chessgames
• Особова картка Сречко Недельковича на сайті 365chess.com
• Виступи на командних чемпіонатах Європи