Стабілізаційний фонд Російської Федерації

Стабілізаційний фонд (СФ) — спеціальний державний фонд Російської Федерації, створений у цілях стабілізації економіки.

Стабілізаційний фонд виконує наступні функції:

  • є вбудованим стабілізатором (поряд з такими загальновідомими та загальновживаними, як прогресивний податок та допомогу по безробіттю);
  • забезпечує додаткову стійкість державних фінансів;
  • може служити джерелом фінансування інвестиційних програм, що забезпечують зниження бюджетних витрат майбутніх періодів.

По суті, це фінансові активи, якими безпосередньо розпоряджається уряд, а не Федеральні Збори за допомогою бюджету.

Стабілізаційний фонд РФ створено 1 січня 2004 року[1]. З 1 лютого 2008 року стабілізаційний фонд був розділений на дві частини: Резервний фонд (2560 млрд руб. — станом на 01.08.2016*) і Фонд національного добробуту (4 842 млрд руб. на 01.08.2016[2]). Загальний обсяг коштів, які будуть зараховуватися на рахунок нафтогазового трансферту, встановлений бюджетним законодавством і прив'язаний до розміру валового внутрішнього продукту (ВВП): на 2008 рік — 6,1 % ВВП, на 2009 рік — 5,5 %, на 2010 рік — 4,5 %, а після 2010 року цей обсяг фіксується в розмірі 3,7 % ВВП[3].

Законодавча основа

Порядок формування та використання стабілізаційного фонду спочатку регулювався головою 13.1 «Стабілізаційний фонд Російської Федерації» Бюджетного кодексу РФ. З 1 січня 2008 року даний розділ втратив чинність, і замість нього кодекс був доповнений главою 13.2 «Використання нафтогазових доходів федерального бюджету».

Управління коштами Фонду

Перш за все, необхідно провести чітку межу між управлінням коштами Стабфонду і їх використанням. Виходячи з призначення Фонду — служити стратегічним фінансовим резервом країни, основними завданнями управління є захист коштів від знецінення та забезпечення їх високої ліквідності. Забезпечення ж високої прибутковості від розміщення коштів, як правило, пов'язане з великим ризиком, що входить в протиріччя з початковою функцією Фонду. Згідно з постановою Уряду, Мінфін може управляти коштами Фонду двома способами (як кожним окремо, так і одночасно):

  • шляхом придбання за рахунок коштів Фонду іноземної валюти в доларах США, євро і фунтах стерлінгів Сполученого королівства та її розміщення на рахунках з обліку коштів стабілізаційного фонду в іноземній валюті в Банку Росії. За користування засобами ЦБ сплачує відсотки, встановлені договором банківського рахунку;
  • шляхом придбання за рахунок коштів Фонду боргових зобов'язань іноземних держав.

Перелік держав і вимоги до їх борговими зобов'язаннями визначає Уряд, а Мінфін розробляє нормативну валютну структуру коштів Фонду, нормативи мінімального і максимального термінів до погашення випусків боргових зобов'язань, порядок розрахунку та зарахування процентів та порядок взаємодії з Федеральним казначейством при проведенні операцій. 24 липня 2006 року розпочався процес переведення всіх коштів Фонду в іноземну валюту і 16 жовтня 2006 року цей процес було завершено. З тих пір кошти розміщуються на валютних рахунках ЦБ по мірі їх надходження. Станом на травень 2007 року, кошти Фонду розміщуються згідно з наступною валютною структурою: долар і євро — по 45 %, фунт — 10 %[4]. Строк до погашення боргових зобов'язань на день їх придбання (день формування портфеля) знаходиться в діапазоні, обмеженому наступними термінами (у роках): 0,25 — 3. ЦБ щорічно сплачує відсотки, еквівалентні прибутковості портфелів, сформованих з боргових зобов'язань (до них віднесені цінні папери урядів США, Великої Британії та деяких країн ЄС).

Динаміка змін

Дата в мільярдах

доларів США

в мільярдах

рублів

01.05.2004 5,9 171,3
01.06.2004 6,8 198,7
01.07.2004 7,9 229,1
01.08.2004 9,2 267,4
01.09.2004 10,5 305,9
01.10.2004 12 349,7
01.11.2004 16,1 462
01.12.2004 16,5 462,6
01.01.2005 18,8 522,3
01.02.2005 23,1 647,2
01.03.2005 25,6 707,5
01.04.2005 27,6 768,5
01.05.2005 30,8 858
01.06.2005 33,8 954,5
01.07.2005 21,6 617,9
01.08.2005 25,2 721
01.09.2005 29,2 832,1
01.10.2005 33,7 960,7
01.11.2005 38,3 1 094,5
01.12.2005 42,9 1 236,5
01.01.2006 43,1 1 237,0
01.02.2006 52 1 459,0
01.03.2006 55,8 1 562,6
01.04.2006 60,6 1 677,4
01.05.2006 66,1 1 800,0
01.06.2006 71,4 1 929,0
01.07.2006 76,9 2 066,8
01.08.2006 82,14 2 207,33
01.09.2006 64,73 1 730,64
01.10.2006 70,73 1 894,09
01.11.2006 76,62 2 049,30
01.12.2006 83,21 2 189,52
01.01.2007 89,13 2 346,92
01.02.2007 99,77 2 647,21
01.03.2007 103,55 2 708,85
01.04.2007 108,11 2 812,21
01.05.2007 113,7 2 920,50
01.06.2007 116,85 3 026,68
01.07.2007 121,68 3 141,35
01.08.2007 127,48 3 263,56
01.09.2007 132,91 3 409,07
01.10.2007 141,05 3 519,09
01.11.2007 147,6 3 649,25
01.12.2007 144,43 3 517,05
01.01.2008 156,81 3 849,11

В кінці 2004-го розмір коштів Фонду перевищив рівень у 500 млрд рублів, і на наступний рік частину суми перевищення було спрямовано на виплату зовнішнього боргу та покриття дефіциту Пенсійного фонду в таких обсягах:

  • 93,5 млрд рублів (еквівалент 3,3 млрд доларів США) було спрямовано на погашення боргу перед Міжнародним валютним фондом;
  • 430,1 млрд. рублів (еквівалент 15 млрд доларів США) — на погашення боргу перед країнами-членами Паризького клубу;
  • 123,8 млрд рублів (еквівалент 4,3 млрд доларів США) — на погашення боргу перед Зовнішекономбанком за кредитами, наданими Міністерству фінансів Російської Федерації в 1998-1999 роках для погашення та обслуговування державного зовнішнього боргу Російської Федерації;
  • 30 млрд рублів (еквівалент 1,04 млрд доларів США) спрямовано на покриття дефіциту Пенсійного фонду Російської Федерації.

У 2006-му на схожі цілі було витрачено 605 млрд, а в 2007 році — 12 млрд рублів.

На момент поділу фонду на 1 лютого 2008 року фонд становив 3 852 млрд рублів.

За період з 24 липня 2006 року (дата початку інвестування коштів стабфонду) по 15 грудня 2007 року загальний дохід від інвестування склав 174,78 млрд руб. (за рік з 15 грудня 2006 року по 15 грудня 2007 року — 151,89 млрд руб.). Дохідність від інвестування в доларах США склала за рік 10,94 % річних, в рублях — близько 5 %[5].

Критика

Цікаво, що в Постанові уряду «Про порядок управління коштами Стабілізаційного Фонду РФ» від 21 квітня 2006 року N 229, країни, в цінні папери урядів яких Мінфін може вкладати грошові кошти, розташовані в алфавітному порядку, але згідно з англійським алфавітом.

«боргові зобов'язання у формі цінних паперів урядів Австрії, Бельгії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Іспанії, Великої Британії та США, номіновані в доларах США, євро та англійських фунтах стерлінгів»[6]

Цей факт дав підстави опозиції говорити про те, що закон про розміщення коштів стабфонду писався спочатку англійською мовою[7]. Приводом для критики є також низька ефективність вкладень коштів Стабфонду. У травні 2006 року думська фракція «Батьківщина» (Народна воля — СЕПР) запропонувала відправити у відставку глав Мінфіну Олексія Кудріна і МЕРТ Германа Грефа у зв'язку з неефективним управлінням» Стабілізаційним фондом Росії.

«На нашу думку і численним оцінками незалежних експертів, ефективність управління коштами Стабілізаційного фонду Росії знаходиться на вкрай низькому рівні. За два останніх роки втрати коштів фонду склали близько 133 млрд рублів, що порівняно з обсягом річного фінансування системи освіти у 2005 році»[8]

Приводиться деякими економістами аргумент про необхідність вкладення коштів стабфонду в закордонні активи для зниження інфляції критикується опозиційними економістами з таких підстав:

  • для зниження інфляції в першу чергу необхідно розвиток конкуренції, в той час як поточна державна політика веде до збільшення ролі держави і не сприяє зниженню монополізації;
  • ставки за вкладеннями в державні облігації інших країн, в першу чергу в США, істотно нижче ставок кредитів, залучених державними компаніями (Газпром, Роснефть і ін), таким чином, обсяг грошей в економіці Росії не зменшується, при цьому збільшується обсяг витрат на сплату відсотків.

Примітки

  1. О Стабилизационном фонде РФ. // minfin.ru. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 2013-6-7.
  2. Совокупный объём средств Фонда национального благосостояния
  3. Ольга Кувшинова, Надежда Иваницкая. Неравные части стабфонда // Ведомости, № 241 (2015), 20 декабря 2007
  4. Минфин России :: Стабилизационный фонд. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 5 травня 2017.
  5. Ольга Кувшинова. Хорошо сохранился // Ведомости, № 239 (2013), 18 декабря 2007
  6. Текст Постановления в Российской Газете
  7. «Правила инвестирования средств Стабилизационного Фонда» писали не в России?
  8. Фракция «Родина» предлагает отправить в отставку Грефа и Кудрина за «неэффективное управление» Стабфондом

Дивись також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.