Стави Криму
Стави Криму — стави, які розташовані на території Автономної Республіки Крим (в адміністративних районах і басейнах річок).
На території Автономної Республіки Крим налічується 1898 ставків, загальною площею 12480 га, об’ємом 205,7 млн. м³.
Загальна характеристика
Територія Автономної Республіки Крим(АР Крим) становить 26,1 тис. км² (4,3 % території України). Вона розташована на Кримському півострові в межах басейнів річок Приазов'я (74 % території автономної республіки) і Причорномор'я (26 %).
Гідрографічна мережа АР Крим включає дві середні річки: Чатирлик (106 км), що впадає в Каркінітську затоку Чорного моря і Салгир (204 км), що впадає у затоку Сиваш Азовського моря.
Ставки в Криму масово будувалися у 60-80 роки минулого століття. Реформування агропромислового комплексу призвело до зміни власників та користувачів споруд, змінилося цільове призначення ставків.
Ставки використовуються наступним чином: для цілей зрошення – 326, рибництва - 367, рекреації - 103, водойми-накопичувачі - 110, комплексного призначення - 410, інші цілі - 582.
Найбільше ставків знаходиться на території Сімферопольського (277 шт.), Бахчисарайського (241 шт.) та Білогірського (234 шт.) районів.
Близько 22 % ставків АР Крим використовуються на умовах оренди.
Наявність ставків у межах адміністративно-територіальних районів та міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим[1]
Район, місто | Кількість ставків, шт. | Площа ставків, га | Об'єм ставків, млн м³ | В оренді, шт. | В оренді, га |
---|---|---|---|---|---|
Бахчисарайський | 241 | 350 | 14,5 | 57 | 120 |
Білогірський | 234 | 510 | 17,1 | 44 | 140 |
Джанкойський | 64 | 900 | 9,9 | 21 | 650 |
Кировський | 116 | 360 | 7,1 | 38 | 190 |
Красногвардiйський | 98 | 180 | 6,2 | 10 | 40 |
Красноперекопський | 170 | 4570 | 59,8 | 37 | 920 |
Ленiнський | 117 | 750 | 14,3 | 11 | 300 |
Нижньогiрський | 50 | 1080 | 12,4 | 4 | 950 |
Первомайський | 22 | 70 | 1,2 | 4 | 30 |
Роздольненський | 85 | 710 | 9,6 | 11 | 100 |
Сакський | 97 | 700 | 9,7 | 66 | 640 |
Сiмферопольський | 277 | 530 | 14,1 | 78 | 170 |
Совєтський | 70 | 510 | 6,4 | 31 | 220 |
Чoрноморський | 9 | 300 | 2,7 | 5 | 270 |
м. Сiмферополь | 27 | 40 | 1,1 | -* | - |
м. Алушта | 64 | 70 | 3,0 | - | - |
м. Джанкой | 1 | 10 | 0,1 | 1 | 10 |
м. Євпаторія | 3 | 10 | 0,1 | - | - |
м. Керч | 3 | 20 | 0,3 | - | - |
м. Судак | 41 | 120 | 5,1 | - | - |
м. Феодосія | 60 | 670 | 10,1 | 2 | 40 |
м. Ялта | 49 | 20 | 0,9 | - | - |
Разом | 1898 | 12480 | 205,7 | 420 | 4790 |
Примітки: -* - немає ставків, переданих в оренду.
Наявність ставків у межах основних районів річкових басейнів на території Автономної Республіки Крим[1]
Район річкового басейну | Кількість ставків, шт. | Площа ставків, га | Об'єм ставків, млн м³ | В оренді, шт. | В оренді, га |
---|---|---|---|---|---|
Річки Чорного моря, в т. ч. | 872 | 6546 | 111,5 | -* | - |
р. Альма | 108 | 144 | 5,0 | - | - |
р. Кача | 50 | 76 | 3,0 | - | - |
р. Бельбек | 77 | 122 | 6,4 | - | - |
р. Західний Булганак | 51 | 155 | 53 | - | - |
Річки Азовського моря, в т. ч. | 1026 | 5934 | 94,2 | - | - |
р. Салгир | 518 | 1027 | 29,1 | - | - |
р. Мокрий Індол | 34 | 94 | 2,1 | - | - |
р. Східний Булганак | 29 | 112 | 2,3 | - | - |
Разом | 1898 | 12480 | 205,7 | 420 | 4790 |
Примітки: -* - немає даних про ставки, передані в оренду, по басейнах основних річок.
У басейновому розрізі – більше ставків на річках, що впадають в Азовське море - 1026 шт., відповідно, на річках, що впадають у Чорне море – 872 шт.
Див. також
Примітки
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
Література
- Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. — К.: Генеза, 2000. — 456 с.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
- Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. — К.: Ніка-Центр, 2001. — 392 с.