Стандартна чжуанська мова

Стандартизована чжуанська мова (самоназва: Vahcuengh (до 1982 Vaƅcueŋƅ); чжуанське письмо: 话壮; кит. трад. 壯語, спр. 壮语, піньїнь: Zhuàngyǔ, акад. чжуан'юй) офіційна стандартизована форма чжуанської мови.

Стандартна чжуанська мова
Vahcuengh
Поширена в Китай
Регіон Азія
Носії 1,98 млн
Писемність латинка (офіційна)
чжуанське письмо
Класифікація

Тай-кадайська сім'я

Тайська група
Офіційний статус
Державна -
Офіційна Гуансі-Чжуанський автономний район
Регулює Ethnic Minority Language Work Committee of Guangxi Zhuang Autonomous Region[1][2]
Коди мови
ISO 639-1 za
ISO 639-2 zha
Книги літературною чжуанською мовою

Вимова цієї мови ґрунтується на діалекті повіту Умін (Гуансі-Чжуанський автономний район), а також з незначним фулянським впливом[3]; лексика містить багато північночжуанських слів.

Незважаючи на те, що стандартизована чжуанська мова є офіційним ідіомом, в Юньнані є власний стандартизований говір[4][5].

Фонологія

У стандартній чжуанській мові 6 тонів, а в закритому складі їх число скорочується до двох: вони позначені цифрами «7» і «8».

Номер Літера Контур Опис Приклад Переклад
1 (немає) ˨˦ висхідний son вчити
2 -z ˧˩ низький спадний mwngz ти
3 -j ˥ високий рівний hwnj підніматися (сходами)
4 -x ˦˨ падаючий max кінь
5 -q ˧˥ високий висхідний gvaq перетинати
6 -h ˧ середній dah ріка
7 довгий довгий голосний + p/t/k ˧˥ високий висхідний bak рот
7 короткий короткий голосний + p/t/k ˥ високий daep печінка
8 -b/g/d ˧ середній bag
daeb
добуватися

складати

Для запам'ятовування використовується мнемонічна фраза Son mwngz hwnj max gvaq dah («Навчу тебе сідати на коня, щоб перетнути річку»).

Класифікація

Стандартизована чжуанська мова — це штучна суміш чжуанських діалектів. Лексика має переважно північні одиниці; фонетично мова заснована переважно на діалекті Шуанцзао, з додаванням складів ny, ei, ou з говірки Фуляну (обидва населені пункти знаходяться в Уміні). Кілька вчених, включно з Чжан, вважають, що говірка Шуанцзао належать до північно-тайської мовної підгрупи[6], а Піттаяпорн (Pittayaporn) поміщає цей ідіом поза північно-тайською підгрупою, хоча й твердить про їх спорідненість[7]. Цей говір був узятий за основу в 1950-х тому, що він, бувши північночжуанським, поєднує в собі також характеристики південночжуанських говорів.

Використання

Стандартна чжуанська мова використовується там, де зазвичай чжуанською не говорили і не писали, наприклад, у новинних передачах і газетах. За її допомогою записують історії та сучасні пісні, проте традиційні фольклорні пісні записуються чжуанським письмом. Стандартна чжуанська — одна з офіційних мов Китаю: вона є на банкнотах, всі китайські закони повинні перекладатися нею, вона використовується на двомовних покажчиках. Також використовується для навчання дорослих грамоти, але її майже не вивчають у початкових і середніх школах.

Відмінності від діалекту Уміна

Стандартна чжуанська МФА Умин МФА Переклад
gyaeuj kʲau˥ raeuj ɣau˥ голова
da ta˨˦ ra ɣa˨˦ око
ga ɡa˨˦ ha ha˨˦ нога

Писемність

Манускрипт, написаний чжуанським письмом

Алфавіт 1952 року

Перший чжуанський алфавіт був створений у 1952 році. Він включав 26 букв стандартного латинського алфавіту[8].

Ініціалі:

Літера МФА Літера МФА Літера МФА Літера МФА
p [p] v [v] ts [ts] gv [gv]
pj [pj] t [t] s [s] g [ŋ]
b [ʔb] d [ʔd] j [j] gn [ɳ]
m [m] n [n] kv [kv] h [h]
mj [mj] l [l] k [k]
f [f] r [ɣ] kj [kj]

Фіналі:

Буква МФА Буква МФА Буква МФА Буква МФА Буква МФА
a [a] iiu [iːu] een [eːn] oog [oːg] up [up]
e [e] iu [iu] iin [iːn] og [og] aat [aːt]
i [i] ou [ou] in [in] uug [uːg] at [at]
o [o] aw [aɯ] oon [oːn] ug [ug] eet [eːt]
u [u] aam [aːm] on [on] wwg [ɯːɡ] iit [iːt]
w [ɯ] am [am] uun [uːn] wg [ɯɡ] it [it]
aai [aːi] eem [eːm] un [un] aap [aːp] oot [oːt]
ai [ai] iim [iːm] wwn [ɯːn] ap [ap] ot [ot]
ei [ei] im [im] wl [ɯl] eep [eːp] uut [uːt]
oi [oi] oom [oːm] aag [aːg] ep [ep] ut [ut]
ui [ui] om [om] ag [ag] iip [iːp] wwt [ɯːt]
wi [ɯi] uum [uːm] eeg [eːg] ip [ip] wt [ɯt]
aau [aːu] um [um] eg [eg] oop [oːp]
au [au] aan [aːn] iig [iːg] op [op]
eu [eu] an [an] ig [ig] uup [uːp]

Тони позначалися літерами c (низький висхідний і низький висхідний[прояснити]), q (середній рівний), x (низький низхідно-висхідний), y (високий низхідний), z (низький низхідний). Високий висхідний і високий рівний тони на письмі не позначалися.

Алфавіти 1957 і 1982 років

У 1957 році році в КНР для стандартизованої чжуанської мови запропонували використовувати модифікований латинський алфавіт з додаванням змінених кириличних букв і символів МФА; кириличні літери були використані через те, що їх форми нагадували цифри, які використовувалися для позначення тонів, тобто, без зв'язку з їх справжньою вимовою. Реформа 1982 року була спрямована на заміну кирилиці і символів МФА латиницею, для більшої легкості друку[9].

Алфавіт 1957 року: Aa, Bb, Ƃƃ, Cc, Dd, Ƌƌ, Əə, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Kk, Ll, Mm, Nn, Ŋŋ, Oo, Өө, Pp, Rr, Ss, Tt, Uu, Ɯɯ, Vv, Yy, Ƨƨ, Зз, Чч, Ƽƽ, Ƅƅ.

Приголосні
1957 1982 МФА 1957 1982 МФА 1957 1982 МФА 1957 1982 1957 1982 МФА
B b B b p Ƃ ƃ Mb mb ɓ M m M m m F f F f f V v V v β
D d D d t Ƌ ƌ Nd nd ɗ N n N n n S s S s θ L l L l l
G g G g k Gv gv Gv gv Ŋ ŋ Ng ng ŋ H h H h h R r R r ɣ
C c C c ɕ Y y Y y j Ny ny Ny ny ɲ Ŋv ŋv Ngv ngv ŋʷ
By by By by /pʲ/ Gy gy Gy gy /kʲ/ My my My my /mʲ/
Голосні
1957 1982 МФА 1957 1982 МФА 1957 1982 МФА
A a A a E e E e e Ə ə AE ae a
I i I i i O o O o Ɯ ɯ W w ɯ
U u U u u Ɵ ɵ OE oe o
Тони
Тон 1957 1982 Контур тона МФА
1 (не позначається) 24 ˨˦
2 Ƨ ƨ Z z 31 ˧˩
3 З з J j 55 ˥
4 Ч ч X x 42 ˦˨
5 Ƽ ƽ Q q 35 ˧˥
6 Ƅ ƅ H h 33 ˧

Літери p, t, k використовуються замість b, d, g в кінці складів з 7-м тоном.

Старочжуанське письмо зміненими китайськими ієрогліфами було схоже на в'єтнамське тьи-ном. Деякі знаки чжуанського письма були запозичені з китайської, а інші створені на місці з окремих компонентів. Чжуанське письмо використовувалося для запису чжуанських діалектів більше тисячі років і, на відміну від ханьцзи, ніколи не стандартизувалось, автори могли вибирати різні варіанти написання одного й того ж слова. Стандартна чжуанська може бути записана чжуанським письмом, але офіційно використовується тільки латиниця.

Приклад тексту

Перша стаття Загальної декларації прав людини.

Латинка
1957 1982 Переклад
Bouч bouч ma dəŋƨ laзƃɯn couƅ miƨ cɯyouƨ, cinƅyenƨ cəuƽ genƨli bouчbouч biŋƨdəŋз. Gyɵŋƽ vunƨ miƨ liзsiŋ cəuƽ lieŋƨsim, ɯŋdaŋ daiƅ gyɵŋƽ de lumз beiчnueŋч ityieŋƅ. Boux boux ma daengz lajmbwn couh miz cwyouz, cinhyenz caeuq genzli bouxboux bingzdaengj. Gyoengq vunz miz lijsing caeuq liengzsim, wngdang daih gyoengq de lumj beixnuengx ityiengh. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Чжуанське письмо

Примітки

  1. Zhuang: Gvangsih Bouxcuengh Swcigih Saujsu Minzcuz Yijyenz Vwnzsw Gunghcoz Veijyenzvei; Chinese: 广西壮族自治区少数民族语言文字工作委员会
  2. 广西区直有关单位机构名称英文参考译法. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 3 липня 2015.
  3. 张均如 / Zhang Junru, et. al. 壮语方言研究 / Zhuang yu fang yan yan jiu [A Study of Zhuang dialects]. Chengdu: 四川民族出版社 / Sichuan min zu chu ban she, 1999. page 429f ISBN 7-5409-2293-1/H.75
  4. 壮语拼音方案(一). Wszhuangzu.cn. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  5. 壮语拼音方案(二). Wszhuangzu.cn. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 6 квітня 2012.
  6. 张均如 / Zhang Junru, et. al. 壮语方言研究 / Zhuang yu fang yan yan jiu [A Study of Zhuang dialects]. Chengdu: 四川民族出版社 / Sichuan min zu chu ban she, 1999.
  7. Pittayaporn, Pittayawat. 2009. The Phonology of Proto-Tai. Ph.D. dissertation. Department of Linguistics, Cornell University.
  8. Minglang Zhou. Multilingualism in China: the politics of writing reforms for minority languages. Berlin, 2003. ISBN 3-11-017896-6
  9. Minglang Zhou, Multilingualism in China: the politics of writing reforms for minority languages 1949—2002 (Berlin, Mouton de Gruyter 2003), ISBN 3-11-017896-6, pp. 251—258.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.