Стара Гнилиця

Стара Гнили́ця (в минулому — Іванівка) — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 799 осіб. Орган місцевого самоврядування — Старогнилицька сільська рада.

село Стара Гнилиця
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Чугуївський район
Рада Старогнилицька сільська рада
Облікова картка Стара Гнилиця 
Основні дані
Засноване 1701
Колишня назва Гнилиця, Іванівка
Населення 799
Площа 4,63 км²
Густота населення 172,57 осіб/км²
Поштовий індекс 63541
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°44′05″ пн. ш. 36°41′16″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 107 м
Водойми р. Гнилиця
Відстань до
районного центру		 23 км
Найближча залізнична станція Гракове
Відстань до
залізничної станції		 18 км
Місцева влада
Адреса ради 63541, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Стара Гнилиця, вул. Шевченка, 63
Сільський голова Дерека Валерій Федорович
Карта
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця
Мапа

Географія

Село Стара Гнилиця знаходиться на березі річки Гнилиця ІІ, у Старогниличанського водосховища. Вище за течією на відстані 4 км розташоване село Ртищівка, нижче за течією примикає село Скрипаї (Зміївський район).

Через село проходить залізниця, є зупинний пункт 20 км.

Історія

Село засноване в 1701 році.[1]. На початку називалося Іванівкою.[2]

За даними на 1864 рік у власницькому селі Гнилиця Шелудківської волості Зміївського повіту, мешкало 1201 особа (579 чоловічої статі та 622 — жіночої), налічувалось 105 дворових господарств, існували православна церква та винокуренний завод, відбувалось 2 ярмарки на рік[3].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1403 осіб[4].

Економіка
  • Молочно-товарна ферма.
  • «Надія», агрофірма, ТОВ.
  • Фермерське господарство «Дружба».

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди

Литвинов Василь Іларіонович (1(14).01.1911 — 26.10.1984) — уродженець села, учасник Другої світової війни, старшина, повний кавалер ордена Слави (І ст. — 10.04.1945, ІІ ст. — 09.09.1944, ІІІ ст. — 23.12.1943). Інші нагороди: два ордени Червоного Прапора (14.05.1945, 31.05.1945), орден Вітчизняної Війни І ст. (18.10.1944), орден Червоної Зірки (05.07.1944), кілька медалей.

Джерела

Примітки
  1. Кисиленко В.Ю. Огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2020. – С.107-116.
  2. http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila4_37.htm
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1528)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.