Стара Калитва

село Стара Калитва
Старая Калитва
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Воронезька область
Муніципальний район	Розсошанський
Поселення	Старокалитвянське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	20247856001
Код ЗКТМО:	20647456101
Основні дані
Населення	1472
Поштові індекси	396633
Телефонний код	+7 47396
Географічні координати:	50°08′37″ пн. ш. 39°59′08″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+4
Водойма	р. Дон
	Відстань
	До центру муніципального району/міського округу (км):
- фізична: ; - залізницею: ; - автошляхами:	35; ;
	Мапа
	; Стара Калитва

Стара Калитва (рос. Старая Калитва) — село Розсошанського району Воронізької області. Адміністративний центр Старокалитвянського сільського поселення.

Населення становить 1472 особи, 634 двори.

Географія

Село розташоване у східній частині району, за 35 км від районного центру, на правому березі річки Дон.

Історія

Поселення виникло на виконання указу російського імператора Петро I від 1722 року про заселення українськими козаками дач:

близ р. Черной Калитвы над рекою Доном, в урочище, в тупиках, у Подгорного озера в защиту от неприятельских набегов

.

За даними 1859 року у казенній слободі (колишньому заштатному місті) Калитва (Стара Калитва) Острогозького повіту Воронізької губернії мешкало 6469 осіб (3144 чоловічої статі та 3325 — жіночої), налічувалось 977 дворових господарства, існували православна церква й училище, відбувались 4 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік у колишній власницькій слободі, центрі Старо-Калитв'янської волості, мешкало 4879 осіб, налічувалось 756 дворових господарств, існували православна церква, школа, богодільня, 3 лавки, 20 водяних і 44 вітряних млини, відбувались 4 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5355 осіб (2647 чоловічої статі та 2708 — жіночої), з яких 5353 — православної віри[3].

Відомі люди

В селі народився:

Андрій Євгенович Снесарев (1865—1937) — російський, радянський військовий, генерал, професор.

Джерела

(рос.) Стара Калитва (село)

Примітки

рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2315)
рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-32)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2315)

[2] рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.

[3] рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-32)