Старий Почаїв
Стари́й Поча́їв — село Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Центр Старопочаївської сільської ради.
село Старий Почаїв | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Кременецький |
Рада | Старопочаївська сільська рада |
Облікова картка | Старий Почаїв |
Основні дані | |
Населення | 1 565 |
Територія | 20.430 км² |
Густота населення | 76.6 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47027 |
Телефонний код | +380 3546 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°01′12″ пн. ш. 25°28′46″ сх. д. |
Відстань до районного центру |
23 км |
Найближча залізнична станція | Кременець |
Відстань до залізничної станції |
23 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47025, с. Старий Почаїв, вул. Шевченка |
Карта | |
Старий Почаїв | |
Старий Почаїв | |
Мапа | |
До Старого Почаєва приєднано хутори Гарлани, Закаплиця, Копані та Свириневе. 1978—1992 — Старий Почаїв приєднаний до м. Почаїв.
Населення — 1520 особи (2020).
У селі є геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Старопочаївський яр».
Історія
Перша писемна згадка — 1442[джерело?].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Почаївської волості Кременецького повіту Волинської губернії мешкало 702 особи, налічувалось 67 дворів, існували православна церква, каплиця, 2 крамниці[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 940 осіб (466 чоловічої статі та 474 — жіночої), з яких 931 — православної віри[2].
Діяли «Просвіта» й інші товариства.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,74 | |
російська | 0,00 |
Пам'ятки
Є церква Покрови Божої Матері (1643, дерев'яна, перебудована 1746), каплиця на честь скасування кріпацтва.
Споруджено братську могилу воїнам РА (1953), пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступені, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Оксамит» і «Почаївське», МП «Млин», плодовоягідний цех, водонасосна станція, торговельні заклади.
Джерела
- Б. Мельничук, Б. Хаварівський. Старий Почаїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 333–334.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область