Старий Скалат

Стари́й Ска́лат — село в Україні Скалатської міської громади. у Тернопільському районі Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Староскалатської сільської ради, якій було підпорядковане село Полупанівка.

село Старий Скалат
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Староскалатська сільська рада
Облікова картка Старий Скалат 
Основні дані
Засноване 1295
Населення 1 081
Територія 1.702 км²
Густота населення 635.14 осіб/км²
Поштовий індекс 47845
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°27′50″ пн. ш. 25°58′56″ сх. д.
Відстань до
районного центру
17 км
Найближча залізнична станція Скалат
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47845, с. Старий Скалат, вул. Шевченка, 34
Карта
Старий Скалат
Старий Скалат
Мапа

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади.

У зв'язку з переселенням мешканців хутір Мельник виведений із облікових даних. Розташоване на півдні району.

Населення — 1078 осіб (2007).

Географія

Через село тече річка Корилівка.

Історія

У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.

Відоме від 1-ї половини XVI століття. Власниками маєтку в селі на момент написання статті про нього в «Словнику географічному Королівства Польського…» були нащадки дідича Скалата Свесскінда Розенштока Бернард та Мауріцій Розенштоки.[1]

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл» та інші товариства, кооператива.

Пам'ятки

Є церква святих Косми і Дем'яна (1634, мурована), римо-католицький костел Блаженого Якуба Стрепи (1912), 5 «фіґур».

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966), насипано символічну могили УСС і воякам УПА (1990-ті).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, Меморіальний музей-садиба Леся Курбаса, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

  • господарник, громадський діяч С. Кулик.

Проживали

Примітки

  1. Skałat Stary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 646. (пол.)… S. 646.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.