Старобільська волость

Старобільська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у повітовому місті Старобільськ.

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 12 сільських громад. Населення — 12 229 осіб (6210 чоловічої статі та 6019 — жіночої), 1687 дворових господарств[1].

Поселення волості станом на 1885:

• Бутов (Василівський) — колишній державний хутір, 761 особа, 89 дворових господарств.
• Курячівка — колишнє державне село при річці Біла, 523 особи, 112 дворових господарств.
• Лиман — колишня державна слобода при річці Айдар, 2068 осіб, 276 дворових господарства, православна церква, школа.
• Піщане — колишнє державне село, 2221 особа, 260 дворових господарств, православна церква.
• Підгорівка — колишня державна слобода при річці Айдар, 2177 осіб, 375 дворових господарства, православна церква, школа.
• Чмирівка — колишнє державне село, 1213 осіб, 142 дворових господарства, православна церква.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:

• село Чмирівка — 3658 мешканців;
• село Підгорівка — 1856 мешканців;
• село Лиман — 3647 мешканців;
• село Верхня Покровка — 2826 мешканців;
• село Курячівка — 1568 мешканців.

Старшиною волості був Михайло Семенович Холодняк, волосним писарем — Іван Микитович Чигикала, головою волосного суду — Григорій Іванович Циганков.