Старобінське родовище

Старобі́нське родо́вище калійних солей — родовище Прип'ятського калієносного басейну. Одне з найбільших у світі і друге за величиною на території СНД[2].

Старобінське родовище

Міхаіл Блішч. «Капры Салігорска», пачатак 1960-х
Дата створення / заснування 1963[1]
Континент Європа
Держава  Білорусь
Адміністративна одиниця Солігорський район
З матеріалу Калійні солі
Оператор ВО «Бєларуськалій»
Дата відкриття (винаходу) 1949[1]
Площа 350 км²[1]

Історія

Утворилося близько 300 мільйонів років тому в кінці девонського періоду. На місці нинішнього Полісся перебувало мілководне море з великими лагунами. У результаті активних випарів та прогинів дна басейну, внаслідок вертикальних коливальних рухів формувалися відкладення солей натрію і калію, чергувалися з глинисто-карбонатними шарами.

Промислове освоєння почалось в 1959 р.[3]

В теперішній час родовище розробляється підприємством «Білоруськалій».

Поклади

Соленосна частина розрізу представлена кам'яною сіллю, сильвінітом і карналітом, які перешаровуються з мергелями, алевролітами, доломітами, пісковиками.

Встановлено чотири горизонти калійних солей, представлених сильвінітом потужністю 2,5-21 м. Глибина залягання покрівлі горизонтів від 350 (перший горизонт) до 950 м (четвертий горизонт). Вміст хлористого калію в сильвініті другого горизонту звичайний 25-33 % при кількості хлористого магнію 0,14 % і незначному вмісті нерозчинного залишку. Третій горизонт менш багатий хлористим калієм (20-22 %), більш забруднений глинистим матеріалом, в зв'язку з чим середній вміст нерозчинного залишку становить 6,5 %. Середній вміст хлористого магнію по горизонту 0,6 %.

Промислові запаси 4,1 млрд т.[3]

Див. також

Примітки
  1. Высоцкі Э.А. Старобінскае радовішча калійных і каменнай солей // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 15: Следавікі — Трыо — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2002. — 552 с. — ISBN 985-11-0251-2
  2. Офіційний сайт «Білоруськалій»
  3. Гірнича енциклопедія. — М.: Радянська енциклопедія. Під редакцією Є. А. Козловского. 1984—1991.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.