Старі Богородчани

Старі Богородча́ни — село в Україні, центр Старобогородчанської сільської територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області.

село Старі Богородчани
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Громада Старобогородчанська сільська громада
Основні дані
Населення 3569 (дані за 2001 рік)
Площа 32 км²
Густота населення 111,53 осіб/км²
Поштовий індекс 77712
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 312 м
Водойми Бистриця Солотвинська, Саджавка, Росенський
Місцева влада
Адреса ради 77712, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Старі Богородчани, вул.Івана Франка 1.
Карта
Старі Богородчани
Старі Богородчани
Мапа

 Старі Богородчани у Вікісховищі

Відстань до райцентру 3 км, відстань до обласного центру 24 кілометри.

Назва

Легенда, що передається з покоління в покоління, розповідає: Богородиця врятувала від загибелі двох маленьких діток. Їхній батько — багатий дідич — на знак вдячності небесній заступниці заклав на лівому березі річки Бистриці поселення, назвавши його Богородчанами. Коли після повені на правому березі почало виростати інше поселення з такою ж назвою, то цьому, давнішому, дали назву Старі Богородчани, яка зберігається й досі.

Географія

У селі потік Росенський впадає у річку Саджавку.

Історія

Перша письмова згадка про село належить до 1441 року.

1505 року король Польщі Олександр Ягеллончик передав село Богородчани шляхтичу Яну Каменецькому[1].

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Старі Богородчани та постерунку поліції.

24 грудня 1945 р. повстанці куреня «Підкарпатський» (командир Павло Вацик «Прут») розбили гарнізон внутрішніх військ і станицю «стрибків» у селі[2].

25 листопада 1963 р. постановою облвиконкому № 735 до Старих Богородчан приєднано сусіднє село Заріччя.

Освіта, охорона здоров'я

У Старих Богородчанах працюють лікарська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад «Джерельце», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека.

У міжвоєнний період діяла 5-класова утраквістична школа[3].

Економіка

У селі функціонує молокозавод, міні-пекарня, три пилорами, цех із випалювання будівельних блоків та бетонної огорожі, цехи із виготовлення дерев'яних конструкцій, ремонтні майстерні, сонячна електростанція.[4]

Зі сфери обслуговування у селі працюють перукарня, 16 магазинів, 3 кафе, 2 аптеки.

Пам'ятки

У селі є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури місцевого значення № 632), зведена 1863 року[5]. На присілку Заріччя є дерев'яна церква Воскресіння Христового (пам'ятка архітектури місцевого значення № 630), споруджена 1926 р.[6] Над Бистрицею збереглася дерев'яна церква Святого Юрія (пам'ятка архітектури місцевого значення № 629), поставлена у 1923 році[7][8].

Відомі люди
Народилися
  • Віктор Старожинський (1740—1808) — український церковний діяч, священик-василіянин, протоігумен, архимандрит Жовківського монастиря.
  • Богдан Іванович Мостицький — військовий діяч, командир сотні УПА «Месники».
  • Михайло Зарічний (*1958) — український учений-математик, декан механіко-математичного факультету Львівського університету.
  • Ярослав Гарасим (*1973) — український фольклорист, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка (з 2015 року).
Померли
  • Олексій Заклинський (1819—1891) — священик УГКЦ, поет та композитор, посол Галицького крайового сейму та австрійського парламенту. Автор мемуарів «Записки пароха Старих Богородчан»[9]
Працювали

Фотогалерея
  • Світлини
  • Церква святого Юрія
  • Ікона Діви Марії
  • Ікона Діви Марії
  • Іконостас церкви святого Юрія
  • Різдвяний вертеп у церкві святого Юрія

Посилання

Примітки
  1. Jan Kamieniecki (hetman polny koronny) (пол.)
  2. Іван КМЕТЮК. Відважний змаг норовистого «Прута». — «Галичина», 26 липня 2017 року
  3. Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів, 1938. — С. 28
  4. "СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ "БОГОРОДЧАНСЬКА-1 ". st-bogorodchany-gromada.gov.ua (ua). Процитовано 14 листопада 2017.
  5. Старі Богородчани, Церква Різдва Пр. Богородиці 1918
  6. Старі Богородчани, Церква Воскресіння Христового 1926
  7. Старі Богородчани, Церква Св. Юрія 1918
  8. В Старих Богородчанах є два бронзові «музики» ливарні дзвонів Фельчинських з Калуша. ФОТО
  9. Diasporiana Електронна бібліотека | Заклинський О., о. Записки пароха Старих Богородчан. diasporiana.org.ua. Процитовано 11 червня 2019.
  10. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. с.117
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.