Ян Каменецький (гетьман)

Ян Каменецький (пол. Jan Kamieniecki; близько 1463 — 1513) — польський шляхтич. Польний гетьман коронний[1] 1505–1509, придворний королів Яна I Ольбрехта і Олександра Яґеллончика, староста белзький, буський, холмський і городельський (1502), каштелян львівський (1508).

Ян Каменецький
Jan Kamienecki
Народився 1463(1463)
Помер 1513(1513)
Країна Польща
Знання мов польська
Посада польний гетьман коронний
Військове звання ротмістр
Рід Каменецькі
Батько Генріх Андреас Кам'янецький
Мати Катарина з Пеньонжкова
Родичі брат Миколай Каменецький
Брати, сестри Миколай Каменецький, Henryk Kamienieckid і Марцін Каменецький
У шлюбі з Анна Бучацька
Діти Миколай (пом. 1519)
Катарина
Ганна
Малґожата
Герб

Герб Пилява

Біографія

Народився близько 1463 року. Син каштеляна сяноцького Генріха Андреаса Кам'янецького (1430—1488) і Катажини з Пеньонжкова. Мав братів: Миколая, Генріха, Станіслава, Клеменса, Марціна і трьох сестер.

Після брата Генрика (староста белзький, загинув 23 серпня 1494 в битві з татарами під Вишнівцем) став старостою белзьким, вперше згаданий 25 травня 1495. 28 серпня 1499 вперше згаданий як буський староста.[2] 1497 р. — брав участь у невдалому військовому поході польського короля Яна I Ольбрахта на Молдавію.

Мав прихильність короля Олександра Ягеллончика; позичав йому гроші. 24 березня 1502 р. отримав від нього зобов'язання повернути до 16 квітня 1503 р. 1900 флоринів, у випадку несплати король мав надати йому Буськ та Лопатин у Белзькому воєводстві. 20 травня 1505 король надав пожиттєво Лопатин з 8-ма селами з умовою будівництва протягом 4-х років дерев'яного замку «z izbicami» в Лопатині між Стиром і лопатинськими болотами. 16 листопада 1503 отримав від короля доручення відбудувати знищену татарами «форталіцію» в Буську, наказ був поновлений у січні 1504 з обіцянкою повернення коштів. 23 липня 1504 отримав від короля село Богородчани, конфісковане у Грицька Креховецького, який під час молдовської окупації Покуття перейшов на сторону господаря Штефана III.

У 1506 (25 вершників; у вересні місяці[3]) і 1509 роках брав участь у двох кампаніях під проводом свого старшого брата — великого гетьмана коронного Миколая Каменецького на Молдавію. В 1507 році завдав поразки татарам біля Воронова (тепер Сокальський район);[4] командував корогвою вершників під загальною командою Богуміла Чурніна, після якого у 1508 році став командиром оборони поточної з титулом гетьман («лат. campiduktor»). Після нападу буджацьких татар на Волинь за намовою Міх. Глинського мав 500 вершників, взнав про напад 23 липня, був поблизу Меджибожа. Об'єднався з відділами старост: вінницького — Романа — та брацлавського — Андрія Сангушків та навколишньою шляхтою, вирушив доганяти татар «Чорним шляхом». Того дня догнав їх під Красиловом (біля Воронового городища), було вбито коло 2000 нападників. У 1505–1509 роках мав посаду польного гетьмана коронного. Один з головних керівників оборони тодішніх південних польських кордонів.

У 1509 році (між 21 лютого і 28 березня) був призначений каштеляном львівським, командування обороною поточною передав Яну Творовському. Командував обороною поточною у першому кварталі 1509, маючи ледве 700 коней. Остання його військова справа — участь у молдавській виправі Миколая Камєнєцкого 1509 р.

Згідно епітафії в каплиці св. Миколая катедри на Вавелі помер на 50 році життя в першій половині 1513 р.

Сім'я

Був одружений з Анною Бучацькою — дочкою Пйотра Бучацького (внучкою Міхала Бучацького) з Чешибісів (які отримав як віно). В шлюбі народились:

  • Миколай (пом. 1519) — наприкінці червня 1513 р. призначений на праві «доживоття» буським старостою; помер бездітним
  • Катажина — дружина гетьмана найманців Якуба Сецигньовського, який став буським старостою після смерті швагра
  • Ганна — дружина: 1) каштеляна малогоського Станіслава Вспінка з Бондкова; 2) сандомирського воєводи Яна Тенчинського
  • Беата Малґожата — дружина Миколая Святоплука-Болестрашицкого

Примітки
  1. Poczet hetmanów Rzeczypospolitej. Hetmani koronni pod redakcją Mirosława Nagielskiego. — Warszawa, 2005. — S. 391. (пол.)
  2. Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513)… — S. 512—513.
  3. Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513)… — S. 513.
  4. Woronów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 955. (пол.) — S. 955. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.