Стасів Дмитро Іванович
Дмитро Стасів (*20 квітня 1900 р., с. Гуменець Львівської області — †15 грудня 1971 р., с. Підбуж Львівської області) — український лікар, член Українського лікарського товариства у Львові, автор книжки «Ніч серед Полудня».
| Стасів Дмитро Іванович | |
|---|---|
| Народився |
20 квітня 1900 Гуменець, Сокольницький район, Львівська область, Україна |
| Помер |
15 грудня 1971 (71 рік) Підбуж |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Таємний український університет |
| Членство | Українське лікарське товариство |
Біографія
Дмитро Іванович Стасів народився 20 квітня 1900 року в селі Гуменець Львівської області. Закінчив гімназію у Львові, рік вивчав медицину у Львівському Таємному Університеті. Продовжив навчання і лікарський диплом здобув у 1927 році в Брно (Чехія). Після цього відбував примусову військову службу у Кракові. Пізніше переїхав до Варшави, де два роки працював шкільним лікарем. У 1930 році нострифікував свій лікарський диплом у Варшавському університеті. В цьому ж році Дмитро Стасів оселяється в місті Миколаїв Львівської області. Розпочинає там свою лікарську практику, вступає в Українське лікарське товариство (1930), засновує товариство «Відродження», стає головою осередку «Просвіти». У 1939 році заснував і допоміг обладнати першу миколаївську лікарню.
У 1945 Дмитро Стасів був заарештований за політичною статтею (54 стаття КК УССР), і засуджений на п'ять років позбавлення волі. Покарання він відбував у пересильній тюрмі у Львові, колонії для літніх людей та інвалідів у с. Ляцьке Золочівського району (тепер — с. Червоне Золочівського району
на Львівщині), а також у Кемеровській області Росії. Після звільнення, лікар Стасів повертається до Львова, а невдовзі добровільно їде в Сибір, де в місті Анжеро-Судженську з 1948 року на засланні перебувала його сім'я — дружина і троє дітей. В Україну повернувся у 1960 році, оселився в Миколаєві, працював лікарем у с. Підбуж. У 1962 був реабілітований. Помер 15 грудня 1971 року у с. Підбуж, похований у с. Гуменець.
Дмитро Стасів є автором книжки спогадів «Ніч серед Полудня», в якій, під псевдонімом «Гуменецький», розповідає про пережиті арешт і заслання. Також він написав дві статті, які були вміщені у «Лікарському віснику» — «Роля українця-лікаря на провінції» та «Лікарська опіка на українськім селі».
Іменем Дмитра Стасіва названа одна з вулиць в Миколаєві.
Джерела
- Ніч серед Полудня: спомини репресованого лікаря-патріота / Д. І. Стасів, упор. Іван Фаріон. — Львів: ЗАТ Видавничий Дім «Високий Замок», 2005. — ст. 170—171.
- Відомий лікар і активний громадський діяч / Павло Пундій // Час і події. — 2003. — № 180.