Стенятин (Червоноградський район)
Стеня́тин — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 1567 осіб.
| село Стенятин | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Червоноградський район |
| Громада | Сокальська міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120110480012904 |
| Основні дані | |
| Засноване | перша згадка 1442 р. |
| Населення | 1457 |
| Площа | 3,468 км² |
| Густота населення | 420,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80024 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°31′51″ пн. ш. 24°21′58″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
197 м |
| Водойми | р. Роятинка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80024, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Стенятин, вул. Центральна, 115 |
| Староста | Студінський Григорій Ярославович |
| Карта | |
  Стенятин | |
 Стенятин | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Історія
Стенятин вперше згадується в письмових джерелах 1449. Наприкінці літа 1920 року на нетривалий час був окупований частинами Червоної Армії, в той час тут діяв ревком.
У період окупації Польщею Стенятин 1 січня 1926 р. з гміни (самоврядної громади) Стенятин Сокальського повіту вилучено оселі на розпарцельованій (розділеній) частині фільварку Розалівка і нерозпарцельовану частину та утворену з них самоврядну гміну Станіславівка[1].
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ[2] на сільські гміни шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села у ґміни, які відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл. Стенятин (як і Станіславівка) увійшов до гміни Скоморохи.
У 1939 році в селі Стенятин проживало 2240 мешканців (1990 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 90 поляків, 80 євреїв і 20 чехів), в польській колонії Станіславівка проживало 260 мешканців (30 українців-грекокатоликів і 230 польських колоністів міжвоєнного часу)[3].
Після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України в Стенятині на початку 1940 року організовано колгосп ім. Леніна, в якому об'єднали 70 господарств. Першим головою колгоспу призначили Г. Т. Потоцького. 22 червня 1941 в село увірвалися нацисти. У перші дні окупаційного режиму нацисти розстріляли сімох місцевих жителів.
У 1943-1944 р. польська колонія стала гніздом для польської боївки АК, яка масово вбивала українців.[4] Боївку 9.04.1944 вибили відділи УПА «Галайда» і «Тигри» ВО-2 «Буг».[5]
У Німецько-радянській війні брав участь, за офіційними документами, 51 житель. Частина з них по документах загинуло, проте достеменно відомо, що декілька чоловік потрапило в полон до німецько-нацистських загарбників і пізніше були звільнені американською армією та залишилися жити з визволителями, оскільки не бажали їхати в комуністичний «рай».
Сучасність
У селі є середня загальноосвітня школа, магазин, відділення зв'язку, дитячий садок, відкритий стадіон та церква. У селі є відділення нової пошти у кафе Левада.
Пам'ятники
1968 встановлено пам'ятник Леніну. На честь односельців, полеглих на фронтах війни, того ж року встановлено монумент Слави та пам'ятник воїнам-визволителям, які загинули в боях за село (скульптор Іван Самотос).[6]
Відомі люди
- Яюс Йосип — греко-католицький священик;
Примітки
- Dz.U. 1925 nr 106 poz. 754 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 września 1925 r. o utworzeniu samodzielnej gminy wiejskiej pod nazwą "Stanisławówka" w powiecie sokalskim w województwie lwowskiem. (пол.)
- Dz.U. 1934 nr 64 poz. 554 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu sokalskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 81, 122.
- Звіти про бої УПА біля сіл Посадів, Плебанка, Карів, Вандзін, Яструбичі, фільварку Нивки, села Кароль
- Опис боїв за Посадів; До повідомлення "бої за Посадів"
- Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 339—340.