Степаненко Аркадій Степанович

Народився у містечку Глобине, Кременчузького повіту Полтавської губернії.

Навчався в Уманському сільськогосподарському училищі. Заарештований в 1907 році, як член УСДРП, інструктор дружинників. Висланий російською владою в Березовський повіт Тобольської губернії.

1917 чільний член УПСР і Селянської Спілки (член її ЦК). Член Української Центральної Ради (на початку 1918 року — заступник її голови). Голова Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (17—18 грудня 1917 року). 1919 року — емісар ЦК УПСР при уряді Директорії. В уряді Ісаака Мазепи (серпень 1919 року) виконував обов'язки міністра земельних справ.

Один з керівників селянського руху 1921 в Полтавській і Харківській губерніях.

Був в еміграції, 1924 переїхав до комуністичної України. Працював заступником директора банку в Херсоні, економістом «Тракторбуду». Заарештований в 1931 році у справі «Українського національного центра», висланий на північ Росії. У 1937 заарештований в Архангельську повторно, засуджений на 5 років. Термін повністю не відбув, бо був убитий у тюрмі за вироком трійки НКВД СССР.

Реабілітований в 1989 році.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.

• Степаненко Аркадій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1839. — 1000 екз.
• ^{[недоступне посилання з липня 2019]}