Степанкова Катерина Костянтинівна
Катери́на Костянти́нівна Степанко́ва (нар. 21 березня 1972, Київ) — українська акторка та режисер. Дочка українських акторів, народного артиста СРСР Костянтина Степанкова та народної артистки СРСР, Героя України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Ади Роговцевої.
| Степанкова Катерина Костянтинівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
21 березня 1972 (49 років) м. Київ | |||
| Діяльність | кіноакторка | |||
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
| Роки діяльності | 1993-донині | |||
| Чоловік |
(шлюб 1989) Ткаченко Тарас (шлюб 1998) Скляренко Олексій | |||
| Діти | Олексій (26.08.1991), Матвій (14. 06. 2011 р.н.) | |||
| Батьки |
Степанков Костянтин Петрович Роговцева Ада Миколаївна | |||
| Брати / сестри | Степанков Костянтин Костянтинович | |||
| Нагороди та премії | ||||
 "Перші півні" Відкрита ніч за роль у фільмі "Літо завжди минає" | ||||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Закінчила у 1989 р. київську школу № 117. Вступила на філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса ШевченкаЗ 1991 до 1993 перебувала в Ізраїлі разом із чоловіком — художником Тарасом Ткаченко, де 1991 року народила сина Олексія. У 1993 повернулась в Україну і вступила до театрального інституту ім.Карпенка-Карого. У 1997 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Валентини Зимньої). З 1998 року працювала актрисою у театрі Романа Віктюка (Росія, Москва).
1998-го вийшла заміж за актора Олексія Скляренка. У 2007 р. закінчила Вищі Курси Сценаристів і Режисерів у Москві (ВКСР). 2011-го народила сина Матвія.
З 2012 припинила роботу в Москві і повернулась в Україну.
Творчість
Вперше вийшла на сцену Театру російської драми ім. Лесі Українки в п'ять років у виставі «Сподіватися» (реж. Ірина Молостова), де грала дев'ятирічну Ларису Косач, майбутню Лесю Українку.
З дитячих років знімалася в кіно, працювала на радіо, грала в театрі. Займається концертною діяльністю із читецькими програмами української поезії. Літературний редактор обох книг спогадів матері Ади Роговцевої "Мій Костя" (2006) та «Свидетельство о жизни» (2013). З 2007 - театральний режисер-постановник.
Актор
Акторка Московського театру Романа Віктюка. Театральні роботи:
- «Бульвар Сан-Сет»; Бетти
- «Пробуждение весны»;
- «Заводной апельсин»;
- "Кот в сапогах"; Принцесса
- «Давай займемся сексом»; танцовщица
- «Кармен»; Смерть
- «Нездешний сад. Рудольф Нуреев». Марго Фонтейн
Антреприза: "Варшавська мелодія-2" (Л.Зорін, І.Афанасьєв, реж. І.Афанасьєв) Гелена "Якість зірки"(Н.Кауард, реж.О.Лісовець) Нора
Режисер
Із 2007 співпрацює із театром Драми та Комедії як режисер Київський театр на Лівому березі Дніпра. Режисерські роботи: 2007* «Розовый мост» Р. Д. Уоллера за романом «Мости округу Медісон»; (режисерський дебют) 2010* «Вася должен позвонить».(К.Рубина "Прогулки в Лю-Бле") 2011* "Обман длинною в жизнь" (Д.Рубина "Двойная фамилия") З 2009 як режисер співпрацює із Київською Академічною Театральною Мйстернею "Сузір'я" 2009 *"Будьте как дома" (Ж.-М. Шевре "Захватчики") З 2011 працює режисером у Київській Академічній Театральній Мйстерні "Сузір'я"
- 2013 "Свідоцтво про життя" (публіцистична вистава за однойменною книгою А.Роговцевої)
- 2014 "Схоже на щастя" (П'єр Пальмад та Крістоф Дютюрон "Втікачки")
Антреприза: 2015 "Гостя" (Е.І.Шмітт "Незвана гостя")
Фільмографія
Фільмографія:
- 2002 Под крышами большого города Неля
- 1995 Лето всегда приходит (Україна, короткометражний)
- 1979 Киевские встречи (Семейная драма) головна роль