Степанов Семен Степанович

Народився 10 (22) травня 1893(18930522) року в Херсоні, тепер Херсонська область, Україна в багатодітній родині. Батько працював на лісопильних заводах, ходив на судах торговельного флоту, помер 1915 року. Мати була домогосподаркою, померла 1912 року, у родині було четверо дітей.

У 1906–1908 роках навчався в Миколаєвському ремісничому училищі, в 1908–1911 роках — у Санкт-Петербурзі, у Путиловському ремісничому училищі. У 1911 році працював ливарником на Обуховському заводі в Санкт-Петербурзі, у 1911–1913 роках — на французькому заводі в Миколаєві.

У жовтні 1913 року був призваний на Чорноморський флот, служив матросом у Миколаївському півекіпажі, командором на крейсері «Кагул» та в 3-й винищувальній бригаді на Дунаї. 1916 року переведений в Окрему Балтійську бригаду Південно-Західного фронту.

Після лютневої революції 1917 року брав участь в революційному русі на Чорноморському флоті в Одесі, Севастополі, Криму. З червня 1917 року — член РСДРП(б). Після затоплення кораблів Чорноморського флоту в 1918 році командував загонами моряків на боці Червоної армії в боях на Україні, Кубані, Поволжі.

У 1920–1928 роках служив на Чорноморському флоті, займав командні посади на крейсері «Комінтерн», канонерських човнах.

У 1928–1937 роках — командувач дивізіону тральщиків Дніпровської військової флотилії, в 1937–1941 роках — командувач Київської військово-морської бази.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Петровській виборчій окрузі № 74 міста Києва.

19 вересня 1941 року залишив Київ та з боями пробився до радянських військ. Брав участь у боях за Сталінград, очолював Саратовську військово-морську базу Волзької річкової флотилії. У травні 1943 — травні 1944 року — начальник відділу Управління тилу Північного флоту. У боях був чотири рази поранений.

З липня 1944 року — заступник начальника відділу суднопідйомної та аварійно-рятувальної служби Дніпровської військової флотилії.

З січня 1945 року — заступник начальника Дніпро-Бузького військово-відновлювальне управління Головного військово-річкового управління.

Делегат XIV з'їзду КП(б)У, XVIII з'їзду ВКП(б).

• орден Леніна (20.11.1945, за вислугу років);
• орден Червоного Прапора (1928);
• орден Червоної Зірки (1938);
• медалі «XX років РСЧА», «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною».

• Степанов Семен Степанович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 177–180.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 70.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
• Степанов Семен Степанович, 1893 г. р., капитан 2-го ранга. Наградной лист // Сайт «Подвиг народа». (рос.)
• Семен Степанович Степанов, капітан 2-го рангу, орденоносець. Кандидат в депутати Верховної ради УРСР від Петрівської виборчої округи м. Києва [фото П. Андрієнка] // Пролетарська правда : газета. — Київ, 1938. — № 120 (4926). — 28 травня. — С. 1.
• Шульман Д. Відважний командир // Пролетарська правда : газета. — Київ, 1938. — № 120 (4926). — 28 травня. — С. 3.