Степанов Юрій Костянтинович

Юрій Костянтинович Степанов (рос. Ю́рий Константи́нович Степа́нов; 7 червня 1967, Рисьєво, Черемховський район, Іркутська область, Російська РФСР — 3 березня 2010, Москва, Росія) — російський актор театру і кіно[1][2].

Степанов Юрій Костянтинович
рос. Юрий Константинович Степанов

Юрій Степанов, 2009
Народився 7 червня 1967(1967-06-07)
Іркутська область, СРСР
Помер 3 березня 2010(2010-03-03) (42 роки)
Москва, Росія
  • дорожньо-транспортна пригода
    • Поховання
    Троєкуровське кладовище : 
    Громадянство  СРСР
     Росія
    Діяльність актор
    Alma mater Іркутське театральне училищеd (1988) і Російський університет театрального мистецтва (1992)
    Заклад Майстерня Петра Фоменко
    Роки діяльності з з 1990
    IMDb ID 0826784
    Нагороди та премії

    Чайка (2004)

     Степанов Юрій Костянтинович у Вікісховищі

    Біографія

    Народився в родині агронома[3], що став згодом директором радгоспу, і вчительки[4].

    В 1988 році закінчив Іркутське театральне училище (майстерня В. Товма) з червоним дипломом. За час навчання освоїв декілька професій: йому доводилося працювати каменярем, теслярем, нафтовидобувальником, трактористом.

    В 1992 році закінчив режисерський факультет ГІТІСу, учень режисера Петра Фоменко.

    З 1993 року працював в Московському театрі «Майстерня П. Фоменко».

    Найпомітнішими ролями Юрія Степанова в кіно вважають роль злодія в законі Антипа Глимова з серіалу Миколи Досталя «Штрафбат» та слідчого прокуратури Пафнутьєва в серіалі «Громадянин начальник».

    Вдова актора Ірина Сорокіна, за професією костюмер. На момент смерті чоловіка мала двох синів Костянтина і Дмитра і чекала на третю дитину. Вдова Юрія Степанова народила третього сина 30 березня 2010 і назвала на честь загиблого батька — Юрієм.

    Загибель

    Загинув в 0:45 3 березня 2010 в Москві в результаті ДТП від множинних травм: повертаючись додому після спектаклю «Три сестри», він зловив попутний автомобіль ВАЗ-2104. Коли машина зупинилася на перехресті, в неї ззаду в'їхав автомобіль «Mazda 6». Водій машини «Mazda» значно перевищив швидкість і, пізно помітивши ВАЗ-2104, що зупинився на перехресті, вдарив ззаду «четвірку» і штовхнув її прямо перед зустрічним автомобілем ВАЗ-2112. Проведений медичний огляд показало, що водій іномарки на момент ДТП був тверезий.

    Похований 6 березня 2010 року на Троєкуровському цвинтарі у Москві поряд з могилою Владислава Галкіна, який помер на 39-му році життя всього за тиждень до загибелі Юрія[5].

    Визнання та нагороди
    • Лауреат премії Московського фестивалю імені Висоцького за роль Бенжаміна у виставі «Шум і лють» (1993 рік)
    • Лауреат премії Міжнародного Фестивалю «Контакт-93» в м. Торунь за роль Линяєва у виставі «Вовки та вівці» (1993 рік)
    • Премія «Чайка» в номінації «Синхронне плавання» — за акторський ансамбль спектаклю «Три сестри» (2004 рік)

    Творчість

    Ролі в театрі

    Фільмографія
    • 1990 — Гробовщик
    • 1995 — Орел і решка — Герасим
    • 1997 — Час танцюриста — Валерій Белошейкін
    • 1998 — Привіт від Чарлі-сурмача — охоронець Гоша
    • 1999 — Новочеркаськ
    • 2000 — Москва — Хірург
    • 2000 — Будинок для багатих — Серафим Пухов
    • 2000 — Щоденник його дружини
    • 2001 — Московські вікна — Левітін
    • 2001 — Аз і Ферт — Малорос
    • 2001 — Громадянин начальник — Слідчий обласної прокуратури Пафнутьев
    • 2001 — Далекобійники — Слідчий(серія Епідемія)
    • 2002 — Війна — бандит Олександр Матросов
    • 2002 — Щит Мінерви — Роман
    • 2002 — Спартак і Калашников — Капітан Фальков
    • 2002 — Громадянин начальник 2 — Слідчий обласної прокуратури Пафнутьев
    • 2003 — Стилет
    • 2003 — Прогулянка
    • 2003 — Найкраще місто Землі — Левітін
    • 2003 — А вранці вони прокинулися
    • 2003 — Шукшинские розповіді («Безсовісні», «Ораторський прийом»)
    • 2004 — Штрафбат — Антип Глимов
    • 2004 — Самара-городок — Макс
    • 2004 — Американець — Толік
    • 2005 — Жмурки — Кабан
    • 2005 — Діти Ванюхина
    • 2005 — Перший після бога — Боцман Подопригора
    • 2006 — Приватне замовлення — адвокат Растошанський
    • 2006 — Ленінградець — Федір
    • 2006 — Червона перлина кохання — Шаман
    • 2007 — Вантаж 200 — полковник Михайло
    • 2007 — Спасибі за любов — Ігор Іванович
    • 2007 — Заповіт Леніна
    • 2007 — Позаземний — міліціонер Саша
    • 2007 — Артистка — паразитолог Вікентій
    • 2008 — Карасі — Аркадій
    • 2008 — Захист — адвокат Мартишев
    • 2008 — Гра — М. Д. Звонов, старший адміністратор спортивної бази
    • 2008 — Дике поле — доктор Федір Абрамович
    • 2008 — Стріляй, негайно!
    • 2009 — Батя — Батько
    • 2009 — У Париж!
    • 2009 — Кромов' — Самарін
    • 2009 — Тульський-Токарєв — Богуславський
    • 2009 — Не треба засмучуватися
    • 2009 — Ранок — Фердинанд
    • 2010 — Пара Гнєдих
    • 2011 — Достоєвський — офіцер на каторзі

    Примітки
    1. acter/m/ros/4105/bio / Біографія Юрія Степанова[недоступне посилання з липня 2019] на сайті kino-teatr.ru
    2. Юрій Степанов на сайті театру-студії Петра Фоменка
    3. Юрій Степанов на peoples.ru
    4. Актор Юрій Степанов: Ми посадили дерево біля братської могили штрафбатчиків … «Комсомольская правда»
    5. Юрій Степанов похований на Троєкуровському кладовищі Москви
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.