Торунь

Перші поселення в околицях датовані археологами 1100 роком до нашої ери. За часів середньовіччя там було невелике поселення, що охороняло річку (VII-XIII століття), але воно, ймовірно, вже було розбите в 1230 році. Спочатку поселення в Королівстві Польському.

Коли Тевтонський орден прибув на Землю Кулмер, вони побудували тут фортецю (1230–1231). Поселення, що оточувало замок, отримало назву Торн і набуло права міста в 1233 році. Місто незабаром стало німецьким середньовічним торговим центром. В 1263 році францисканські ченці оселилися в Торні, а за ними — у 1239 році домініканці. В 1264 році було засноване сусіднє місто Нойштадт. Воно було відокремлене аж до 1454 року, тоді старі й нові міста були об'єднані в одне місто.

В XIV столітті місто приєдналося до Ганзейського торговельного союзу. Перший Торунський мир був підписаний у 1411 році яким закінчилася польсько-литовсько-тевтонська війна (1409–1411). В 1454 році в обмін на підтримку і визнання привілеїв міста Торунь, місто прийняло суверенітет польської корони. Тринадцятирічна війна закінчилася в 1466 році другим Торуньським миром, в якому Тевтонський орден передав суверенітет Західної Пруссії Королівству Польському.

Середньовічне місто Торунь. Гравюра.

Вид на старе місто з башти ратуші

Місто, заселене переважно поляками та німцями під час протестантської Реформації, прийняло протестантизм (переважно німецьке населення) в 1557 році, тоді як більша частина населення країни залишалася католиками. Під час служби мера Генріха Стробанда (1586–1609), Торунь став підпорядковуватися централізованій владі, що перебувала в руках міської ради.

1595 року в цьому здебільшого німецькому місті відбувався протестантський собор, скликаний для підтримки Варшавської конфедерації. 1645 року в ньому відбувся міжконфесійний «колоквіум любові», лат. colloqium charitativum, скликати який запропонував король Владислав IV. Кілька місяців протестантські й католицькі теологи в атмосфері стриманості і взаємоповаги обговорювали свої теологічні й практичні відмінності. Хоча і не дійшовши ніяких остаточних висновків, вони довели, що християнське милосердя все-таки може брати гору над сектантським святенництвом. 1674 року один іспанський дипломат, що навідав Торн по дорозі на вибори Собеського, з радісним подивом описав побачене: «У цьому місті, як і в решті провінції…дозволено вільно дотримуватися двох релігій — католицької і лютеранської. Лютеранам належить більшість церков, натомість католики мають дві церкви, одну домініканську, а другу єзуїтську, де вони виконують божественні обряди з великою пишнотою та врочистістю… Проте всі живуть у великій гармонії одне з одним, без суперечок і дискусій із питань віри, і це найкращий спосіб зберегти мир»[22].

У середині сімнадцятого століття польські католики становили 60% населення міста, а німецькі протестанти – 40%. У польський період місто сильно розвивалося і зростало з погляду населення. Наприкінці Речі Посполитої (близько 1790 року) польські католики становили 70% населення Торуні, а німецькі протестанти – 30%.

В 1793 році після другого розділу Речі Посполитої місто було віддано Прусському королівству. В 1807 році місто стало частиною герцогства Варшавського, створеного Наполеоном. В 1870 році французькі військовополонені, захоплені під час франко-прусської війни, побудували ланцюг фортів навколо міста. У наступному році місто стало частиною нової німецької імперії.

В 1919 році після Першої світової війни за підсумками Версальського договору місто Торунь, як столиця Поморського воєводства стало частиною Польщі. Загалом, історичний період між двома війнами став часом значного розвитку виробництва в Торуні. Великі інвестиції були вкладені в таких галузі, як транспорт (нові вулиці, трамвайні лінії та мости), житлове будівництво.

Навіть у 1915 році поляки складали 40% жителів Торуні із-за падіння в період розділу та масової міграції немців у 19 столітті, але після того, як місто повернувся в Польщі 1919 року, приблизно в 1925 році, немці складали всього 4% жителів Торуні. а поляки - 95%.

Місто було приєднано до нацистської Німеччини відразу після вторгнення нацистів до Польщі в 1939 році. Під час Другої світової війни ланцюг фортів використовувався німцями як табори для військовополонених, відомі під загальною назвою — Шталаг XX-А. У листопаді 1940 року був створений табір смерті «Szmalcówka», який через рік перетворився на каральний та репресивний табір. Через нього пройшло близько 20 тисяч. людей, і близько 3000 померли. У липні 1943 року табір був ліквідований, а ув'язнені були відправлені до таборів у «Stutthofie» i «Potulicach». Місто було звільнене Радянською Армією від нацистів в 1945 році. Місто уникнуло значних руйнувань під час війни. Після війни німці Торуня були виселені до Західної Німеччини з 1945 по 1947.

Після Другої світової війни населення збільшилося більш ніж удвічі. Разом з тим, однією з найважливіших подій в післявоєнний період є створення Університету Миколи Коперника в 1945 році. З часом він став одним з найкращих університетів в Польщі.

Після 1960 року почалася інтенсивна індустріалізація країни. Торунь став центром хімічної, електронної, металевої та текстильної промисловості. У 1950—1955 рр. було розширено і модернізовано промислові підприємства «Polchem», «Fabryka Maszyn Budowlanych», «Zakłady Urządzeń Młyńskich» і побудовані нові найбільші в країні «Włókien Sztucznych Chemitex-Elana» (1963). Поряд з розвитком промисловості в місті почали з'являтися житлові комплекси, які так і не змогли задовольнити зріст попиту на житло. Найбільш інтенсивний розвиток житлового будівництва Торунь зазнала у другій половині 1970-х та 1980-х роках. 1 червня 1975 року Торунь став столицею Торунського воєводства.

Після 1989 року місто стало інвестиційним, діловим, науковим і туристичним центром регіону. Університет Микола Коперника був розширений (міждисциплінарний центр сучасних технологій, університетський спортивний центр, центр квантової оптики, колегія з гуманітарних питань). Створені нові університети, готелі та музеї. У 1997 році ансамбль Старого та Нового Міста та руїни Тевтонського замку були включені до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. У 1999 році після нової адміністративної реформи Торунь став столицею Куяво-Поморського воєводства. У 2011 році місто було сполучено автомагістралю А1 у напрямку до Гданська, а у 2013 році до Лодзі. У квітні 2013 року було розпочато будівництво культурно-конгресового центру «Jordanki», на якому базується Торунський симфонічний оркестр. Інвестування об'єкту завершилося в грудні 2015 року.

Панорама Торуня

Середньовічне місто Торунь
Medieval Town of Toruń [23]
Світова спадщина
Вигляд на старе місто з лівого берега Вісли
53°01′ пн. ш. 18°37′ сх. д.
Країна	Польща
Тип	Культурний
Критерії	ii, iv
Об'єкт №	835
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1997 (21 сесія)
Торунь у Вікісховищі

Місто Торунь включено до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО з 1997 року. У місті багато пам'ятників середньовіччя і XX століття (200 об'єктів). Місто відоме тим, що воно зберегло майже в недоторканності своє середньовічне планування і готичні будівлі, всі з яких були побудовані з цегли, в тому числі монументальні церкви, ратуша і міщанські будинки. Важливим є той факт, що місто Торунь, на відміну від багатьох інших історичних міст в Польщі, уникнуло значних руйнувань в ході Другої світової війни. Зокрема, Старе місто залишилося непошкодженим, так що всі пам'ятники архітектури — оригінальні, а не відновлені після руйнування.

Цікавим для туристів є підсвічування Старого Міста в нічний час. Численні будинки та інші споруди, в тому числі міські стіни вздовж проспекту, підсвічуються в нічний час, створюючи вражаючий ефект.

Планетарій

Торунь — рідне місто Миколи Коперника. У місті є Дім Коперника — імовірне місце народження великого астронома і математика. Також у Торуні народився польський архітектор Ефраїм Шрегер.

У місті працює Планетарій імені Владислава Дзєвульського.

Починаючи від 2001 року в місті відбувається музичне, пластичне і етнографічне дійство — Свято Пряника.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][24]:

Населення за роками:

Koniec XIV w.: K. Mikulski, Toruń narodów i wyznań, Kraków 2015

Rok 1454: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. I: W czasach średniowiecza (do roku 1454). Toruń: 1999, ss. 202, 254.
Rok 1570: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. II. Cz. II: W czasach renesansu, reformacji i wczesnego baroku (1548-1600). Toruń: 1994, ss. 14–15.

Początek XVII w.: K. Mikulski, Toruń w drugiej połowie XVI i na początku XVII wieku, [w:] Henryk Stroband (1548—1609) burmistrz toruński, Towarzystwo Miłośników Torunia, Toruń 2010.
Lata 1703—1769: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. II. Cz. III: Między barokiem i oświeceniem (1660-1793). Toruń: 1996, ss. 8–12.
Lata 1815—1900: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. III. Cz. I: W czasach zaboru pruskiego (1793-1920). Toruń: 2003, ss. 62, 120.
Lata 1925, 1930: Kazimierz Esden-Tempski: Księga Pamiątkowa Dziesięciolecia Pomorza. Toruń: Pomorski Związek Podoficerów Rezerwy, 1930, s. 482.

• Януш Вишневський (нар. 1954) — польський письменник
• Миколай Коперник (1473–1543) — польський астроном і математик, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи
• Лешек Бальцерович (нар. 1947) — політик, економіст, голова Національного банку Польщі
• Владислав Джевульський, астроном і математик
• Тоні Халік, мандрівник і дослідник
• Крістоф Гарткнох, історик і просвітитель
• Олександр Яблоньскі, фізик
• Сильвестер Каліскі, генерал польської армії
• Мацей Конацький, астроном
• Богуслав Лінда(нар. 1952) — актор
• Збігнєв Ленгрен, карикатурист
• Єжи Лось, математик
• Казімєж Сероцький, композитор
• Самуель Томас Земмерінг, фізик і винахідник
• Гражина Шаполовська, актриса
• Крістіан Верніке (1661—1725), поет
• Юлія Вольфторн, художниця
• Олександр Волщан, астроном, виявив першу планету поза сонячною системою
• Ервін Левенсон, письменник-експресіоніст
• Яцек Йєрко, польський художник-ілюстратор[25].
• Бартош Домбковський (нар. 1985) — польський хокеїст.

В Торуні при римсько-католицькій парафії блаженного Івана Зятика, вул. Вишинського (Kardynała Wyszyńskiego), 7/9 в каплиці відбуваються греко-католицькі служби, на які приїжджає священик з Ілави (Ельблонзького деканату)[26].

• 12999 Торунь — астероїд, названий на честь міста[27].
• Торунський пряник

• Toruń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 411. (пол.).— S. 411—429. (пол.)

• Торунь // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• у Польщі в навчальних закладах встановлюють інтерактивні дошки. Вони функціонують, як комп'ютери