Штрафбат (телесеріал)

Твердохлєбов потрапив у полон до німців майже на самому початку війни. Всіх, хто відмовився воювати на боці фашистів, розстріляли. Він дивом залишився живим. Поранений, вночі він вибрався зі страшної могили і дістався до своїх. Всіх колишніх полонених і тих, хто вибрався з оточення, допитують слідчі СМЕРШу. Його звинувачують у зраді і пропонують спокутувати "провину" кров'ю. Нове призначення Твердохлєбова — командир штрафного батальйону. У штрафбат потрапляють люди досить різні: і зеки, які заплямували себе тяжкими злочинами, і політв'язні, колишні командири та бійці Червоної Армії. Так, під керівництво Твердохлєбова потрапив злодій в законі Глимов, якому набридло валятися на нарах, і Баукін, який захищав Радянську владу від білогвардійців. Разом вони повинні воювати на передовій.

Твердохлєбову належить організувати боєздатний загін. Він призначає командирами рот Баукіна і Глимова. Глимов неохоче приймає на себе роль начальника, знаючи, що його підопічні можуть втекти з першого ж бою. Але Твердохлєбов попереджає, що штрафники в будь-якому випадку відправлені на загибель — якщо не від кулі фашистів в бою, то від кулі загородзагону НКВС. Перед штрафбатом поставлено завдання — взяти висоту 114. Батальйону доводиться прориватися до висоти по замінованому полю, але Глимов відмовляється вести своїх людей на міни. Комбат розуміє, що багато хто загине на мінному полі, але він також знає, що наказ потрібно виконати будь-якою ціною. Він встає перед ними на коліна. Ціною величезних втрат висоту взято. Але не всі витримали шквал німецького вогню, багато бійців повернули назад.

В бою за висоту 114 загинули 500 осіб. В батальйоні залишилося всього 200 бійців. Голодні, втомлені, але натхненні першою своєю перемогою солдати грають в карти. Гра закінчується бійкою. Вітюня вимагає назад програний ним ланцюжок і його вбивають. Колишні злодії та кримінальники і на фронті живуть за своїми жорстокими тюремними законами. Комбат наказує Глимову розстріляти Ципу, який убив Вітька. Вирок виконано. Твердохлєбов отримує догану від генерала за самоуправство, йому загрожують Колимою. Твердохлєбов подає генералу прохання про перегляд справ бійців, які героїчно проявили себе в бою, — і тих, хто залишився живим, і тих, хто загинув. Прохання комбата приймають, але без захвату. Батальйон голодує вже два дні. Зневірившись, кілька колишніх зеків, переодягнувшись у німецьку форму, вирішують розжитися їжею у "червоних" — загороджувальний загін від голоду не страждав. Вдершись на польову кухню, вони захоплюють тушонку і кашу. Керівництво, звичайно ж, не залишає цю вилазку без уваги: вранці в штрафбат з обшуком приїжджає майор Харченко. Але ніяких слідів відчайдушної витівки він не знаходить, нальотчиків ніхто в штрафбат не видав. Оскаженілий Харченко заарештовує кількох перших-ліпших бійців, що потрапили йому на очі, щоб вчинити розправу. Твердохлєбов їде на виручку.

І знову батальйон Твердохлєбова йде в атаку. Для юного Цукермана це перший в його житті бій. Він потрапив у штрафбат за те, що побився зі своїм капітаном, який назвав його жидом. Випробування першим боєм молодий солдат не витримує: щоб позбутися цього кошмару, він прострілює собі ногу і потрапляє до шпиталю. Командування ставить перед Твердохлєбовим нове завдання — необхідно взяти ворожого язика, причому важливо було, щоб німець був з офіцерського складу. Всі попередні вилазки в німецький тил закінчувалися загибеллю розвідників. Комбат посилає в розвідку 6 осіб, призначивши головним Глимова. Наказ начальства був суворий: без "язика" не повертатися. Операція проходить успішно, німецький офіцер і важливі карти доставлені вчасно. От тільки ціна цієї військової удачі була велика: хтось застрелений, хтось потонув, адже рятували в першу чергу німця — без нього життя штрафбатівців не мало сенсу. Майор Харченко, який не приховує свого підозрілого відношення до Твердохлєбова, пропонує йому писати доноси на своїх солдатів. Але комбат відмовляється.

У шпиталі Цукерман зустрічається з капітаном Бредуновим, через бійку з яким він потрапив у штрафбат. Вони знову влаштовують бійку, поранені ледь встигають розтягнути їх у різні боки, щоб справа не дійшла до вбивства. Розвідувальна група Глимова наближається до ворожих укріплень, вирішивши дочекатися темряви, щоб взяти язика. Ціною величезних втрат їм вдається захопити німецького офіцера.

У звільненому від німців селі Глимов зустрічає Катерину, жінку з якою йому вперше в житті захотілося залишитись назавжди. Керівництво вирішує залишити штрафбат Твердохлєбова на добре укріпленій німцями ділянці, провести розвідку боєм і закріпитися там. Командування розуміє, що це місце згубне і напевно там всі загинуть. Батальйон Твердохлєбова знову виконує наказ ціною величезних втрат, після чого керівництво наказує їм відступити на попередні позиції. Твердохлєбов приносить до генерала Ликова рапорт з проханням відсторонити його від командування батальйоном. Ликов розчарований цим проханням комбата — він хотів представити його до нагороди. Майор Харченко намагається забрати рапорт Твердохлєбова, щоб порушити проти нього нову справу.

Батальйон Твердохлєбова отримує наказ очистити місто Млинів від німців та поліцаїв, які не встигли втекти при відступі. Солдат Булига здійснює насильство над дівчиною. Дід Зойки приходить до комбата з вимогою покарати кривдника, але сама дівчина відмовляється впізнати ґвалтівника і покінчує життя самогубством. Майор Харченко починає розслідування справи про зґвалтування дівчини. В одному із зруйнованих будинків бійці беруть у полон пораненого власівця. Твердохлєбов впізнає в ньому Сазонова. Колись він потрапив у полон разом з комбатом, тоді майором, і погодився служити німцям. Саме він розстрілював Твердохлєбова та інших солдатів, що відмовилися стати зрадниками. Вночі Твердохлєбов приходить до нього в камеру.

Перед батальйоном Твердохлєбова поставлено завдання — закріпитися на одній небезпечній ділянці і триматися доти, поки сусідня армія не піде в наступ. На допомогу штрафникам направляють артилерію з протитанковими знаряддями під командуванням капітана Бредунова. Так на полі бою знову зустрічаються непримиренний в шпиталі Савелій Цукерман і невгамовний капітан. Капітан Бредунов важко поранений. Перед смертю він просить у Савелія вибачення. Після бою Твердохлєбова заарештовують за доносом Харченка.

В штрафбат надсилають нового командира. Твердохлєбова катують в застінках Особливого відділу, прагнучи зламати його опір. Розуміючи, що довести правоту не вдасться, він вирішує повіситися, але вартовий не дає йому це зробити. Генерал Ликов намагається полегшити долю свого улюбленого комбата. Начальник Особливого відділу наказує закрити справу Твердохлєбова і направляє його рядовим в його ж батальйон. Савелій потайки виїжджає до шпиталю побачитися з медсестрою Свєтою. В батальйоні помічають його відсутність і вирішують, що він утік. Повертаючись зі шпиталю, Савелій потрапляє під бомбардування і, отримавши важке поранення, знову опиняється у шпиталі.

Булига доносить Харченку, що бійці штрафбату відшукали німецький продовольчий склад. Майор пропонує генералу Ликову особисто очолити операцію по захопленню складу. Йому здається, що справа ця дріб'язкова. Генерал також вирішує, що це безпечно і заздалегідь доповідає керівництву про успіх. Але легкої прогулянки за німецькими сосисками не вийшло: в цьому бою гине Харченко і командир батальйону Головачов. За наказом генерала Ликова командиром штрафників знову стає Твердохлєбов. Глимов та його солдати вдало проводять розвідку. Їм вдалося взяти в полон двох німецьких офіцерів. Новий начальник Особливого відділу Зубарєв оголошує комбату подяку за вдалу вилазку в німецький тил і висловлює йому свою повагу та підтримку.

Після лікування у шпиталі Цукерман повертається в свій батальйон. На батальйон Твердохлєбова чекає нове випробування. Їм наказано подолати річку, вибити німців, які закріпилися на тому березі, і триматися до приходу основних сил. Твердохлєбов розуміє, що його людей кидають у саме пекло і навряд чи їм вдасться вижити. Генерал знає напевно, що посилає штрафну бригаду на вірну смерть з метою відволікти ворога від основних наших сил, які підуть у наступ. Бійці штрафної бригади успішно виконують поставлене перед ними завдання, але це їх останній бій...