Степнова Марина Львівна

Марина Львівна Степнова (прізвище при народженні — Ровнер; нар. 2 вересня 1971, Єфремов, Тульська область) — російська поетеса і прозаїк, редактор, перекладач.

Степнова Марина Львівна
Народилася 2 вересня 1971(1971-09-02) (50 років)
Єфремов, Тульська область, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність перекладачка, поетеса, письменниця
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов російська[1]
Жанр роман і оповідання

Біографія

Народилася в місті Єфремов Тульської області в сім'ї військовослужбовця і лікаря. У 1981 році родина оселилася в Кишиневі, де в 1988 році Марина закінчила середню школу № 56. Перші три курси навчалася на філологічному факультеті Кишинівського університету, потім перевелася на факультет перекладу Літературного інституту імені Горького в Москві (випуск 1994 року)[2]. В аспірантурі Інституту світової літератури імені М. Горького вивчала творчість О. Сумарокова, літературознавча стаття «Масонські мотиви в перекладаннях псалмів О.П. Сумарокова» була опублікована в книзі «Масонство и русская литература ХVIII — начала ХIХ в.» (2000).

Працювала головним редактором в спеціалізованому журналі з безпеки «Телохранитель». З 1997 по 2014 рік — шеф-редактор журналу «XXL».

Володіє румунською та англійською мовами. Проживає в Москві.

Родина
  • Брат — В'ячеслав Львович Ровнер (нар. 1964), головний редактор «XXL».
  • Першим шлюбом була одружена з письменником Арсенієм Конецьким (нар. 1968, тоді також студентом Літінституту), деякий час публікувалася під прізвищем М. Конецька.[3]

Твори

Публікуватися почала як поет ще в Кишиневі, потім під час навчання в Літературному інституті — в «Літературних новинах», «Книжковому огляді», журналі «Жовтень» (як під власним ім'ям Марина Ровнер, так і під псевдонімом Конецька)[4][5][6][7]. Прозу почала публікувати в 2000 році.

Оповідання публікувалися в літературних журналах «Наша улица», «Новый мир», «Звезда», а також у журналах «Сноб» і «Esquire». В 2005 році вийшов перший роман М. Степново] — «Хірург», в 2011 році — другий роман «Жінки Лазаря». Третій роман «Безбожний провулок» вийшов в 2014 році.

Переклала з румунської мови п'єсу Михаїла Себастіана «Безіменна зірка» (1942)[8]. У перекладі Марини Степнової п'єса неодноразово ставилася в театрах Росії і України.

Премії

Роман «Хірург» увійшов у довгий список премії «Національний бестселер» у 2005 році, роман «Жінки Лазаря» отримав третю премію «Велика книга»[9]. Також роман «Жінки Лазаря» входив до шорт-листів премій «Російський Букер»[10], «Національний бестселер»[11][12] і «Ясна Поляна»[13] в 2012 році.

Обрана критика
  • Александра Гуськова. Искушение частностью (О книге Марины Степновой «Женщины Лазаря») // «Новый мир». — 2013. — № 3.
  • Валерия Пустовая. Чувство мимимического (О книге Марины Степновой «Женщины Лазаря») // «Вопросы литературы». — 2013. — № 5.
  • Станислав Секретов. Женщины Огарева (О книге Марины Степновой «Безбожный переулок») // «Знамя». — 2015. — № 3.
  • Станислав Секретов. Будет больно! (О книге Марины Степновой «Где-то под Гроссето») // «Урал». — 2016. — № 8.
  • Александр Евсюков. Галерея поломанных манекенов (О книге Марины Степновой «Где-то под Гроссето») // «Литературная газета». — 2016. — № 9.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Выпускники Литинститута 1994 года
  3. С. Н. Есин «На рубеже веков: Дневник ректора»
  4. Кирилл Ковальджи «Анна, Марина, Марина…»
  5. Стихи Марины Ровнер в журнале «Арион» (1996)
  6. О. Пустовая «Молдавский мотив»
  7. Олеся Рудягина «Современная русская поэзия Молдовы»
  8. Пьеса «Безымянная звезда», перевод Марины Степновой
  9. Три премии — четыре победителя
  10. Объявлены финалисты «Русского Букера»-2012
  11. Короткий список 2012-го года. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2017.
  12. Лаврентьев М. Обмолвка Шайтанова // Литературная Россия. 11.10.2013. Архів оригіналу за 11.11.2014. Процитовано 27.05.2017.
  13. «Ясная Поляна» объявила короткий список

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.