Степнова Марина Львівна
Марина Львівна Степнова (прізвище при народженні — Ровнер; нар. 2 вересня 1971, Єфремов, Тульська область) — російська поетеса і прозаїк, редактор, перекладач.
Степнова Марина Львівна | |
---|---|
Народилася |
2 вересня 1971 (50 років) Єфремов, Тульська область, РРФСР, СРСР |
Країна | Росія |
Діяльність | перекладачка, поетеса, письменниця |
Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
Знання мов | російська[1] |
Жанр | роман і оповідання |
Біографія
Народилася в місті Єфремов Тульської області в сім'ї військовослужбовця і лікаря. У 1981 році родина оселилася в Кишиневі, де в 1988 році Марина закінчила середню школу № 56. Перші три курси навчалася на філологічному факультеті Кишинівського університету, потім перевелася на факультет перекладу Літературного інституту імені Горького в Москві (випуск 1994 року)[2]. В аспірантурі Інституту світової літератури імені М. Горького вивчала творчість О. Сумарокова, літературознавча стаття «Масонські мотиви в перекладаннях псалмів О.П. Сумарокова» була опублікована в книзі «Масонство и русская литература ХVIII — начала ХIХ в.» (2000).
Працювала головним редактором в спеціалізованому журналі з безпеки «Телохранитель». З 1997 по 2014 рік — шеф-редактор журналу «XXL».
Володіє румунською та англійською мовами. Проживає в Москві.
Родина
- Брат — В'ячеслав Львович Ровнер (нар. 1964), головний редактор «XXL».
- Першим шлюбом була одружена з письменником Арсенієм Конецьким (нар. 1968, тоді також студентом Літінституту), деякий час публікувалася під прізвищем М. Конецька.[3]
Твори
Публікуватися почала як поет ще в Кишиневі, потім під час навчання в Літературному інституті — в «Літературних новинах», «Книжковому огляді», журналі «Жовтень» (як під власним ім'ям Марина Ровнер, так і під псевдонімом Конецька)[4][5][6][7]. Прозу почала публікувати в 2000 році.
Оповідання публікувалися в літературних журналах «Наша улица», «Новый мир», «Звезда», а також у журналах «Сноб» і «Esquire». В 2005 році вийшов перший роман М. Степново] — «Хірург», в 2011 році — другий роман «Жінки Лазаря». Третій роман «Безбожний провулок» вийшов в 2014 році.
Переклала з румунської мови п'єсу Михаїла Себастіана «Безіменна зірка» (1942)[8]. У перекладі Марини Степнової п'єса неодноразово ставилася в театрах Росії і України.
Премії
Роман «Хірург» увійшов у довгий список премії «Національний бестселер» у 2005 році, роман «Жінки Лазаря» отримав третю премію «Велика книга»[9]. Також роман «Жінки Лазаря» входив до шорт-листів премій «Російський Букер»[10], «Національний бестселер»[11][12] і «Ясна Поляна»[13] в 2012 році.
Обрана критика
- Александра Гуськова. Искушение частностью (О книге Марины Степновой «Женщины Лазаря») // «Новый мир». — 2013. — № 3.
- Валерия Пустовая. Чувство мимимического (О книге Марины Степновой «Женщины Лазаря») // «Вопросы литературы». — 2013. — № 5.
- Станислав Секретов. Женщины Огарева (О книге Марины Степновой «Безбожный переулок») // «Знамя». — 2015. — № 3.
- Станислав Секретов. Будет больно! (О книге Марины Степновой «Где-то под Гроссето») // «Урал». — 2016. — № 8.
- Александр Евсюков. Галерея поломанных манекенов (О книге Марины Степновой «Где-то под Гроссето») // «Литературная газета». — 2016. — № 9.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Выпускники Литинститута 1994 года
- С. Н. Есин «На рубеже веков: Дневник ректора»
- Кирилл Ковальджи «Анна, Марина, Марина…»
- Стихи Марины Ровнер в журнале «Арион» (1996)
- О. Пустовая «Молдавский мотив»
- Олеся Рудягина «Современная русская поэзия Молдовы»
- Пьеса «Безымянная звезда», перевод Марины Степновой
- Три премии — четыре победителя
- Объявлены финалисты «Русского Букера»-2012
- Короткий список 2012-го года. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2017.
- Лаврентьев М. Обмолвка Шайтанова // Литературная Россия. 11.10.2013. Архів оригіналу за 11.11.2014. Процитовано 27.05.2017.
- «Ясная Поляна» объявила короткий список
Посилання
- Вірші в журналі поезії «Аріон» (Марина Ровнер)
- Оповідання «Романс»
- Оповідання «Чорна кішка», «Татина Татитеевна»
- Оповідання «Бідна Антуанетточка»
- Оповідання «Де-то під Гросетто»
- Оповідання «Мила моя Туся»
- Інтерв'ю «Російській газеті»
- Інтерв'ю виданню «Томський огляд»
- Текст інтерв'ю газеті «Вести» (Тель-Авів)
- Інтерв'ю газеті «Літературна Росія»
- Інтерв'ю телеканалу ТВЦ
- Інтерв'ю «НГ — Ex Libris»
- Інтерв'ю сайту OFF | THE | RECORD