Стефанівщина

Стефані́вщина село Великобагачанського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 153 особи. Орган місцевого самоврядування Степанівська сільська рада.

село Стефанівщина
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Великобагачанський
Рада Степанівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53060030240028597
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 153 (2001 рік)
Площа 0,739 км²
Густота населення 207.04 осіб/км²
Поштовий індекс 38332
Телефонний код +380 5345
Географічні дані
Географічні координати 49°41′38″ пн. ш. 33°40′37″ сх. д.
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Гоголеве
Відстань до
залізничної станції
32 км
Місцева влада
Адреса ради 38332, с. Степанівка
Карта
Стефанівщина
Стефанівщина
Мапа

Географія

Село Стефанівщина знаходиться за 3,5 км від правого берега річки Псел, за 1,5 км від села Степанівка. По селу протікає пересихаючий струмок із загатою.

Віддаль від районного центру — 14 км, від найближчої залізничної станції Гоголеве — 32 км.

Історія

Село Стефанівщина виникло в першій половині XIX ст. і належало до Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії.

У 1855 році за сприяння і кошти Стефановича Данила Яковича в селі була збудована дерев'яна Всіхсвятська церква.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Стефанівщині Миргородського повіту Полтавської губернії, мешкало 249 осіб (124 чоловічої статі та 125 — жіночої), налічувалось 12 дворових господарств, існував завод[1].

Село було власністю заможного землевласника Стефановича Данила Яковича.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Стефанівщині Багачанської волості мешкало 200 осіб, налічувалось 26 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів, цегельний і винокурний заводи[2].

За переписом 1900 року в селі Стефанівщині Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії була Стефанівська селянська громада, що об'єднувала 45 дворів, 319 жителів, було дві школи — земська і церковнопарафіяльна.

У 1902 році місцева церква володіла 35 дес. 696 кв. саж. ружної й садибної землі. Мала муровану сторожку, будинки для причту. Діяли бібліоте­ка; у парафії були земська школа, школа грамоти, церковнопарафіяльне попечительство. До парафії входили с. Степанівка (Грабщина), хутори Саєвий, Широкий. У 1902 році парафіян — 771 душа чоловічої, 731 душа жіночої статі; у 1912 році парафіян привілейованих станів — 1, міщан — 15, козаків — 296, селян — 1509.

У 1912 році в селі Стефанівщині був 1771 житель, діяла земська школа.

У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.

Станом на 1 лютого 1925 року село входило до Степанівської сільської ради Остапівського району Лубенської округи.

У 19321933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 36 мешканців.[3]

З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Стефанівщина була окупована німецько-фашистськими військами.

Комуна "Червона левада"

Коли завершувалась громадянська війна на теренах поваленої Російської імперії, у 20-х роках ХХ століття на цю місцину — землі заможного землевласника Стефановича — приїхало багато сибіряків-каторжників, переважно з українськими прізвищами: Ковтуни, Бутенки, Ляхи...

Через певний час серед безлюдного степу виникло поселення — комуна «Червона левада». До сибіряків приєдналися незаможні місцеві селяни. Власними руками по цеглинці вони взялися будувати собі кращу долю. Згодом «Червона левада» мала все необхідне — велику їдальню, клуб, лазню, контору, житлові будинки. В обробітку у комунарів було 300 гектарів землі, коні, воли, необхідний реманент. У парку барона Стефановича тримали пасіку. Вирощували добрі врожаї, тримали живність, зокрема, значне свинопоголів‘я.

У 1932 році удару по ній завдав руйнівний вал Голодомору. «Червону леваду» приєднали до колгоспу ім. Дзержинського (прилегле село Степанівка).

У 1958 році колгоспи сусіднього села Степанівки ім. Ворошилова, ім. Дзержинського та ім. Будьонного об’єднали в один. Його вирішили назвати "Комунаром" на честь комуни "Червона левада", яка діяла у с. Стефанівщина. Господарство мало високі економічні показники, які визнавалися одними з кращих в районі, впевнено утримуючи лідируючі позиції протягом багатьох років. Підприємство існує дотепер під назвою ПП "Комунар".

Відомі люди

  • Фундатор місцевої дерев’яної Всіхсвятської церкви Стефанович Данило Якович (?–?) — благодійник, губернський секретар

Примітки

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3105)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 40

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.