Стецьківка (Сумський район)
Стецькі́вка (в минулому — Олешенка) — село в Україні, в Сумському районі Сумської області. Населення становить 3 702 особи. Орган місцевого самоврядування — Стецьківська сільська рада.
село Стецьківка | |
---|---|
![]() Свято-Димитріївська церква | |
Країна | ![]() |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Сумський район |
Рада | Стецьківська сільська рада |
Облікова картка | Стецьківка |
Основні дані | |
Засноване | 1659 |
Населення | 3702 |
Поштовий індекс | 42303 |
Телефонний код | +380 542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°00′36″ пн. ш. 34°46′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
133 м |
Водойми | річки Олешня, Каланчак |
Відстань до обласного центру |
13,4 км |
Відстань до районного центру |
13,4 км |
Найближча залізнична станція | Суми |
Відстань до залізничної станції |
12,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42303, с. Стецьківка |
Сільський голова | Верніченко Ігор Миколайович |
Карта | |
![]() ![]() Стецьківка | |
![]() ![]() Стецьківка | |
Мапа | |
![]() |
Географія
Село Стецьківка знаходиться на березі річки Олешня в місці впадання в неї річки Каланчак, вище за течією на відстані 1,5 км розташовані села Руднівка і Кровне, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване селище Піщане (Сумська міська рада). На відстані до 1 км розташовані села Радьківка і Кардашівка. Через село проходить автомобільна дорога Н07.
До обласного центру — 13 кілометрів.
Назва
Першопочаткова назва села була Олешенка.
Історія
На західній околиці села Стецьківка, на правому березі річку Олешня, виявлено поселення ранньої залізної доби. Історія села, як населеного пункту бере початок з 1659 року. Його засновниками вважаються п'ятеро козаків: Рудень, Стецько, Чайка, Переяславець та Чугаєв. Оскільки Стецько був за головного, то село вирішили назвати на його честь. В «Історико-статистичному описі Харківської єпархії» Філарет (Д. Г. Гумілевський) зазначає, що козак Стецько не хто інший як сумський отаман Стецько. Село було центром Стецьківської сотні, а територія сотні входила до складу Сумського полку.
На сьогодні відомі імена семи стецьківських сотників, серед яких старшинська династія Глуховцових.
За переписом 1732 року в Стецьківці нараховувалося 200 козаків, 733 підпомічників, 17 робітників, 60 підданих сотника Андрія Васильовича Савича, 88 підданих полкового писаря Євстафія Кияницина і 40 інших підданих, в школі два школяра — вчителі, всього 1124 чоловічих душ.
6 грудня 1844 року у слободі Стецьківка відкрилося народне училище — перший навчальний заклад. З 1855 року воно розташовувалося у квартирі дячка Дмитрівської церкви Олексія. Пізніше було реорганізоване в церковнопарафіяльну школу, яка на початку 70-х років XIX століття згоріла. На цьому місці 1874 року збудовано земське училище. Навчання в училищі тривало, незважаючи ні на війни, ні на революції. Після революційних подій 1917 року земське училище було реорганізовано в семирічну школу.
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Стецьківської волості Сумського повіту Харківської губернії, мешкало 2648 осіб (1301 чоловічої статі та 1347 — жіночої), налічувалось 409 дворових господарств, існували 2 православні церкви та винокурний завод, відбувалось 2 щорічних ярмарки[1]. На правому березі річки Олешні, на вигоні, на початку XX століття збудовано ще одне двокласне училище, де навчалося близько 100 учнів.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 7600 осіб[2].
Визвольні змагання 1917—1921 років не оминули й Стецьківку. 9 січня 1918 року Суми і навколишні села захопили більшовики.
З наступом українсько-німецьких військ, 1 квітня 1918 року Суми та прилеглі села були звільнені від червоних.
З початком другої українсько-більшовицької війни 1919 року, 9 січня 1919 року Червона армія знову захопила Суми та прилеглу територію, до якої входила і Стецьківка. Але радянська влада в селі протрималася лише до серпня 1919 року. 14 серпня 1919 року село захопили денікінці.
29 листопада 1919 року у село втретє і в останнє прийшла радянська влада: частини 41-ї стрілецької дивізії 14-ї армії зайняли Суми, а потім і Стецьківку.
Господарство
В селі є спиртзавод, комбікормовий завод, відділення Ощадбанку.
Відомі люди
- Дерев’янко Іван Хомич (1922—1996) — український хірург, заслужений лікар УРСР (1975), Народний лікар СРСР (1984)
- Руденко Сергій Валерійович — народився в селі. Журналіст, публіцист, автор низки документальних книг.
- Лазарко Микола Олександрович — народився і проживав у селі. Український поет, філолог, педагог. Протоієрей Української Православної Церкви (Московський патріархат).
- Переяслов Володимир Євгенович (1983-2014) — старший сержант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Загинув під час обстрілу.
Примітки
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3182)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.